Летичівська рівнина

ЛЕТИ́ЧІВСЬКА РІВНИ́НА  — підвищена рівнина у центральній частині Поділля. Ін. назви: Летичів. низовина, Летичів. мертва долина. Знаходиться на межі Хмельн. і Вінн. обл., між смт Летичів і Літин. Довжина 35 км, шир. 12–16 км. Пересічні висоти 270–280 м, макс. — 320–326 м. Поверхня слабко горбиста, місцями трапляються вапняк. скелі — останці. Л. р. — прохідна долина середньоантропоген. віку. В її основі — граніти та вапняки. У льодовик. епоху рівниною стікали талі льодовик. води. Тут накопичилися потужні (до 20 м) товщі алювію, побл. Літина, Летичева, с. Микулинці Літин. р-ну сформувалися зандр. масиви. Лесовий покрив малопотужний, зустрічається не всюди. Значне розповсюдження піщаних відкладів і достатнє зволоження сприяло проникненню на Л. р. лучно-широколисто-лісових ландшафтів, розвитку лучно-болот. рослинності та торфовищ. Тут найменший відсоток с.-г. угідь (50–52 %) та найвищий — грабово-дубових лісів і насаджень сосни (16–18 %). Л. р. уперше виділив В. Ласкарев як льодовик. долину. М. Дмитрієв і В. Бондарчук вважають її алювіал. терасою рисвюрм. часу.

Рекомендована література

1. Цись М. П. Геоморфологія УРСР. Л., 1962;
   Google Scholar Internet
2. Рельєф України. К., 2010.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю