Лещенко Євген Олександрович
ЛЕ́ЩЕНКО Євген Олександрович (12. 05. 1952, с-ще Веселі Терни, нині у складі м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — живописець, графік. Син О. Лещенка. Заслужений художник України (2008). Ґран-Прі Міжнар. бієнале образотвор. мистецтва «Львів — відродження» (1991). Член НСХУ (1992). Закін. Київський художній інститут (1973; викл. П. Басанець, В. Чеканюк). Викладав у студії образотвор. мистецтва (1974 — серед. 80-х рр.). На творчій роботі. Учасник худож. виставок від 1988. Персон. — у Москві (1988), Львові (1990), Києві (1993, 1997–2000, 2002–03, 2010–11), Нью-Йорку (2000–01, 2004), Чернігові, Харкові (обидві — 2002), Дніпропетровську (2013). У творчості Л. переважають фігуративні й абстрактні форми, ремінісценції укр. фольклору, сучасні філос. ідеї, трансформовані духовні традиції культури українського народу. Європ. сюрреалізм із витонченими параболами й парадоксами поєднано із суто укр. реаліями. Засн. напряму «paradise art» («райське мистецтво»). Про Л. знято кілька докум. фільмів. Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Львів. галереї мистецтв, Полтав., Дніпроп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Півень» (1972), «Спогади про Київ» (1973), «Колообіг води» (1977), «Пори року» (1978), «Подих холоду» (1979), «Магія рослин» (1980), «Автопортрет», «Спливаючі марева» (обидва — 1988), «Світ кота» (1990), «Родючість» (1991), «Едемський сад» (1992), «В’юнкий степ» (1993), «Серед квітучих хвиль», «Під тінню великого дерева чи ростуть менші дерева?» (обидва — 1996), «Осіннє мереживо», «Зимові хащі», «Квітучий художник» (усі — 1997), «Підемо під квітами, а полетимо над квітами», «Добрий вечір, бабусю», «Стрибок виживання» (усі — 1999), «Приземлення птахів» (2000), «Обережно! Поворот», «Гість» (обидва — 2001), «Вершини засніжених дерев» (2003), «Бавляться квіти яскраві» (2005), «Яром-долиною» (2007), «Підемо далі в квітучий рай», «Дерева розтинають степи ярами» (обидва — 2011), «Ріка життя», «Загадка» (обидва — 2013), «Дерева тримають хмари», «Поміж хмарами» (обидва — 2014); серії — «З’єдналося небо з землею» (1995–2014), «Квіти, вирощені мною» (2009–10).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 