Лещенко Микола Никифорович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕ́ЩЕНКО Микола Никифорович (06(19). 02. 1911, с. Бурчак, нині Михайлів. р-ну Запоріз. обл. — 09. 02. 1991, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навч. у Військ.-політ. академії (Москва, 1939–41), закін. Одес. університет (1961). Від 1933 служив у Червоній армії; від 1945 працював у Київ. університеті; від 1949 — в Інституті історії АН УРСР (Київ): від 1951 — завідувач відділу історіографії та фондів і заст. дир. з наукової роботи, від 1953 — завідувач відділу історіографії, від 1975 — в. о. завідувача відділу історії дружби народів, від 1984 — старший науковий співробітник-консультант. Від 1986 — на пенсії. Досліджував історію робітн. класу, селянства, більшов. організацій в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Селянський рух на Правобережній Україні в період революції 1905–1907 рр. 1955; Крестьянское движение на Украине в связи с проведением реформы 1861 года (60-е годы XIX ст.). 1959; Класова боротьба в українському селі в епоху домонополістичного капіталізму (60–90-і роки ХІХ ст.). 1970; Українське село в революції 1905–07 рр. 1977 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
