Лєков Іван Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

ЛЄ́КОВ Іван Дмитрович (Леков Иван Димитров; 04. 03. 1904, Софія — 04. 08. 1978, там само) — болгарський мовознавець. Професор (1945), член-кореспондент Болгар. АН (1945). Заслужений діяч науки Болгарії (1977). Дійс. Член Болгар. археол. інституту (1943), чл. Чес. наук. товариства (1947), Міжнар. комітету славістів (1955–73), Міжнар. Віден. асоц. філологів (1956). Закін. Софій. університет (1927, вивчав слов’ян. філологію), спеціалізувався в Яґеллон. університеті в Кракові (1925–26, 1928–30), Берліні та Відні (1937–38). Працював у Софій. університеті: від 1945 — проф., від 1948 — завідувач кафедри слов’ян. мовознавства й етнографії, 1947–50 — директор Сло­в’ян. інституту; 1954–78 — керівник секції слов’ян. мовознавства Інституту болгар. мови Болгар. АН (Софія). Заклав основи мовознав. україністики в Болгарії. Наукові дослідження зі славістики, зокрема вивчав грамат. будову та походження української мови, омонімію у заг.-теор. аспекті; показав типол. риси української мови (лексич. фонд, модель побудови слова) на заг.-слов’ян. тлі. Перша його стаття стосовно української мови «Омо­нимията в малоруски език от фонологично гледище» // «Годишник на Софийския университет: Историко-филологически факултет», 1941, т. 37, кн. 10) отримала знач. розголос серед лексикологів. Поряд зі словниками Б. Грінченка, Є. Желехівського та С. Недільського, стат­тями Л. Булаховського, Є. Поливанова, Р. Якобсона, Я.-Б. Рудницького провід. болгар. мовознавець у галузі словотворення ви­користав укр. граматику М. Грун­ського та М. Дрінова «Украински език: Граматика. Бележки върху украинския правопис. Украинско-българско речниче» (Москва; Х.; Минск, 1930), укладену для бол­гар. діаспори з метою підвищен­ня мовної культури стосовно держ. української мови. Підготував «Пол­ско-български речник» (1944), співавтор словників «Правописен речник на българския книжовен език» (1945; 1948; 1954; 1958; 1960; 1965; 1969; 1974; 1981; 1984), «Български тълко­вен речник» (1955; 1963; 1973), співукладач антології «Сръбски поети» (1946), автор підручника «Нови полски текстове», спів­автор підручників «Старобъл­гар­ски език», «Увод в езикознание с оглед на славянските езици» (усі — 1949), «Славянски езици: Кратки характеристики, образци и речници» (1972; 1978; усі — Софія).

Завантажити статтю