ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лєсков Олександр Михайлович

ЛЄСКО́В Олександр Михайлович (19. 05. 1933, Харків) — археолог. Доктор історичних наук (1975). Закін. Харків. університет (1955). Працював у Інституті археології АН УРСР (Київ): від 1965 — старший науковий співробітник Провів розвідки на Керчен. п-ові (1959–61), керував Пд.-Укр. (1961–63) і Керчен. (1964–67) новобуд. експедиціями. 1968 очолив найбільшу в УРСР Кахов. новобуд. експедицію (від 1971 — Херсон. по­стійнодіюча експедиція на правах відділу). 1973 за звинуваченням у проявах сіонізму в експедиції у руслі заг. політ. реакції, що настала після зміни керівництва КПУ, Л. звільнено з роботи, а експедицію фактично зни­щено. 1973–74 — співроб. Інституту кібернетики АН УРСР (Київ); 1974–81 — Музею історії релігії та атеїзму (Ленінград, нині С.-Пе­тербург); від 1981 — завідувач відділу археології Держ. музею мистецтва народів Сходу (Москва). Тоді ж очолив Пн.-Кавказ. новобуд. екс­педицію. 1985 розпочав широку закордонну виставк. роботу му­зею (Болгарія, Іспанія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мексика, Колумбія), читав лекції зі сх.-єв­роп. археології в університетах Європи. 1997 емігрував до США, де про­довжує наук. і викладац. роботу в Каліфорній., Техас. та Пенсиль­ван. університетах (курс «Археологія України та Півдня Східної Європи»). 2005–07 за грантом Фонду Фулбрайта читав лекції у Київ., Харків. і Таврій. (Сімферополь) університетах.

Пр.: Горный Крым в 1 тысячелетии до наше эры. К., 1965; Скарби курганів Херсонщини. К., 1974; Курганы, находки, проблемы (Из истории мировой культуры). Ленинград, 1981; Мо­гильник Фарс/Клады. Памятник перехода от эпохи бронзы к раннему железному веку Северного Кавказа. Москва, 1999 (спів­авт.); Меоты Закубанья в середине VІ — начале ІІІ века до н. э. Некрополи у аула Уляп. Погре­бальные комплексы. Москва, 2005 (спів­авт.).

Літ.: Болтрик Ю., Ніколова А., Отро­щенко В. До 70-річчя Олександра Михай­ловича Лєскова // Археологія. 2003. № 3; Эрлих В. Р., Полин С. В. К юбилею Александра Михайловича Лескова // Рос. археология. 2013. № 3.

С. В. Полін

Основні праці

Горный Крым в 1 тысячелетии до наше эры. К., 1965; Скарби курганів Херсонщини. К., 1974; Курганы, находки, проблемы (Из истории мировой культуры). Ленинград, 1981; Мо­гильник Фарс/Клады. Памятник перехода от эпохи бронзы к раннему железному веку Северного Кавказа. Москва, 1999 (спів­авт.); Меоты Закубанья в середине VІ – начале ІІІ века до н. э. Некрополи у аула Уляп. Погре­бальные комплексы. Москва, 2005 (спів­авт.).

Рекомендована література

  1. Болтрик Ю., Ніколова А., Отро­щенко В. До 70-річчя Олександра Михай­ловича Лєскова // Археологія. 2003. № 3;
  2. Эрлих В. Р., Полин С. В. К юбилею Александра Михайловича Лескова // Рос. археология. 2013. № 3.
завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
17-й
Дата виходу друком тому:
2016
Дата останньої редакції статті:
2016
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
54583
Вплив статті на популяризацію знань:
40

Лєсков Олександр Михайлович / С. В. Полін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-54583

Lieskov Oleksandr Mykhailovych / S. V. Polin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at : https://esu.com.ua/article-54583

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Арне
Людина  |  Том 1  |  2001
О. Д. Сенюк
Гайдукевич
Людина  |  Том 5  |  2006
В. М. Зубар
Рибалова
Людина  |  2024
Ю. М. Малєєв

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору