Лижник Ярослав Романович

ЛИ́ЖНИК Ярослав Романович (06. 03. 1960, с. Городище Королівське, нині Городище Жидачів. р-ну Львів. обл.) — письменник, журналіст. Член НСПУ (2013). Закін. Львівський університет (1986). Відтоді працює у г. «Рідний край» (м. Сторожинець Чернів. обл.): від 2007 — гол. ред. Дебютував 1993 новелою «Четверо за столом». Його вірші та новели друкували у часописах «Дзвін», «Кур’єр Кривбасу», «Буковинський журнал», а також вміщені в антологіях «Квіти в темній кімнаті» (К., 1997), «Приватна колекція» (Л., 2002), «Похід через засніжений перевал: Українське соціальне оповідання XXI століття (2000–2012)» (К., 2013). Автор зб. поезій «І день гукає молодий» (2005) та новел і оповідань «Чорний острів» (2008), автор-упорядник нарисів про минуле і сьогодення краю «Моя Сторожинеччина» (2011; усі — Чернівці) та «Бойовими дорогами Афгану» (Сторожинець, 2014), присвяч. 25-й річниці виведення рад. військ з Афганістану. У новелах, написаних у напрямі магіч. реалізму, розповідає про становище письменника, журналіста у сьогоденні, люд. щастя і багатство, долю України; моделює типові для багатьох віків образи, порушує морал. проблеми. Мова творів Л. багата на афоризми, неологізми, метафори, епітети.

Завантажити статтю