Лижник Ярослав Романович

ЛИ́ЖНИК Ярослав Романович (06. 03. 1960, с. Городище Королівське, нині Городище Жидачів. р-ну Львів. обл.) — письмен­ник, журналіст. Член НСПУ (2013). Закін. Львівський університет (1986). Від­тоді працює у г. «Рідний край» (м. Сторожинець Чернів. обл.): від 2007 — гол. ред. Дебютував 1993 новелою «Четверо за столом». Його вірші та новели друкували у часописах «Дзвін», «Курʼєр Кривбасу», «Буковинський журнал», а також вміщені в антологіях «Квіти в темній кімнаті» (К., 1997), «Приватна колекція» (Л., 2002), «Похід через засніжений пере­вал: Українське соціальне оповіда­н­ня XXI столі­т­тя (2000–2012)» (К., 2013). Автор зб. поезій «І день гукає молодий» (2005) та новел і оповідань «Чорний острів» (2008), автор-упорядник нарисів про минуле і сьогоде­н­ня краю «Моя Сторожинеч­чина» (2011; усі — Чернівці) та «Бо­йовими дорогами Афгану» (Сторожинець, 2014), присвяч. 25-й річниці виведе­н­ня рад. військ з Афгані­стану. У новелах, написаних у напрямі магіч. реалізму, роз­повід­ає про становище письмен­ника, журналіста у сьогоден­ні, люд. щастя і багатство, долю України; моделює типові для багатьох віків образи, порушує морал. про­блеми. Мова творів Л. багата на афоризми, неологізми, метафори, епітети.

Завантажити статтю