Липова Долина

ЛИ́ПОВА ДОЛИ́НА – селище міського типу Сумської області, райцентр. Липоводолин. селищ. раді підпорядк. села Побиванка, Червона Долина, Червоногірка. Знаходиться на р. Хорол (притока Псла, бас. Дніпра), за 100 км від обл. центру та за 32 км від залізнич. ст. Ромни. Пл. 6,52 км². За переписом 2001, насел. становило 5400 осіб (складає 101,8 % до 1989), станом на 1 січня 2015 – 5072 особи (переважно українці). Л. Д. засн. наприкінці 16 – на поч. 17 ст. Вона позначена на карті франц. фортифікатора Ґ. де Боплана, яку надруковано 1647. На той час тут вже було 150 дворів, мешкало бл. 900 осіб. У 1-й пол. 17 ст. липоводолин. землі належали князям Вишневецьким. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У 2-й пол. 17 – 18 ст. село входило до Миргород. і Гадяц. полків. Під час Пн. війни (1700–21) у 1-му десятиріччі 18 ст. у ньому розташовувався шпиталь швед. військ. 1764 Катерина ІІ подарувала Л. Д. гетьману К. Розумовському. Від 1802 – село Глин., від 1803 – Гадяц. пов. Полтав. губ. На поч. 19 ст. нараховувалося 520 дворів, проживало 3374 особи; діяло 3 церкви; тричі на рік збиралися ярмарки – Гаврилів., Георгіїв. і Успенський. 1840 відкрито церк.-парафіял. школу, 1877 – міністер. однорічне (від 1904 – дворічне) нар. училище. 1884 мешкало 4335 осіб. Липоводолинці переважно займалися с. госп-вом. Водночас працювали 187 ткачів, 36 шевців, 65 теслярів, 25 чинбарів, 25 кравців, 5 бондарів. Наприкінці 19 ст. переважна частина земель навколо Л. Д. належала дворян. родині Туманських (5,5 тис. дес.). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, наприкінці листопада 1919 остаточно встановлено більшовицьку. У 1920-х рр. липоводолинці чинили опір проведенню насильниц. колективізації. Вони потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 296 осіб), зазнали сталін. репресій. 1923–30 – у складі Ромен. округи, 1932–39 –Харків., від 1939 – Сум. обл. 1923–31 та від 1935 – райцентр; 1931–35 – у складі Ромен. р-ну. Від 22 вересня 1941 до 9 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 1200 жит., з них 250 загинуло. Від 1961 – смт. 1975 на базі колгоспу ім. М. Горького створ. птахофабрику (від 1990-х рр. – АТ «Первомайське», нині «Птахопродукт-2007»). У Л. Д. – заг.-осв. школа, 2 дитсадки, Будинок для дітей і юнацтва, ДЮСШ; рай. Будинок культури, рай. б-ка, школа мистецтв; рай. лікарня. Виходить г. «Наш край». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Пам’ятка архітектури – волосне правління (1890). Встановлено меморіал воїнам-визволителям і воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі механізації с. господарства, академік ВАСГНІЛ О. Карпенко, географ В. Гричук, поетеса Т. Герасименко.

Літ.: Липова Долина: Краєзн. нарис. С., 2000.

В. В. Савченко

Рекомендована література