Лис Володимир Васильович
ЛИС Володимир Васильович (12. 10. 1947, с. Сягрів, нині Полон. р-ну Хмельн. обл.) — композитор, художник, педагог. Батько О. Лис. 1978 втратив зір. Член Всеукр. муз. спілки України (2001). Міська премія ім. О. Стеблянка (м. Лебедин Сум. обл., 1992). Лауреат низки конкурсів композиторів, зокрема Всесоюз. незрячих композиторів (Москва, 1986, за дит. сюїту «Акварелі» для баяна), Центр. регіону України (м. Богуслав Київ. обл., 2007, за кращу дит. пісню; обидва — 1-а премія), Всеукр. «Подаруй дітям пісню» (Київ, 2011, 1-е м. за музику до пісні «Золотий човник» на сл. С. Пушика), респ. (1979, 1989; обидва — 2-а премія). Закін. муз.-пед. факультет Рівнен. пед. інституту (1978; кл. М. Черниша). Від 1976 — викладач Лебедин. пед. училища, водночас 1995–2000 — керівник електродомр. ансамблю, фольклор. ансамблю «Золоті ключі» у м. Лебедин. Автор творів для оркестру й ансамблю нар. інструментів, капели бандуристів, баяна, домри, а також хор. і камерно-вокал. композицій. Музика Л. позначена емоц. щирістю, відтворенням широкого спектру почуттів, однак домінують світлі, акварельно-прозорі звук. образи. Муз. мові притаманні пластичність мелодики, гармон. багатство. Має кольоровий слух. Упорядкував низку збірників творів для баяна (зокрема етюдів, 1978, 2001; обробок укр. нар. пісень і танців, 2000; «Альбом баяніста», 1989), дит. пісень («Червона калина», 1998; «Ясне сонечко», 2002; «Веселковий світ», 2007). Як художник працював у жанрі пейзажу (акварель, олія), його картини — у приват. колекціях України, РФ, Ізраїлю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для оркестру нар. інструментів — «Слобожанська сюїта» (поч. 1980-х рр.), «Ноктюрн» (2001); для капели бандуристів — «Пісня про Сумщину» (сл. О. Сорокопуда), «Балада про жито» (сл. В. Григорака; обидва — 1979); «Грай, бандуро, грай» (сл. Д. Луценка, 1988); для фольклор. інструм. ансамблю — «Ішов, перейшов місяць по небу» (1993), «Ой на горі вітер дув» (1994), «Слобожанські візерунки» (1996); для електродомр. ансамблю — «Гімн братерству» (1976); для баяна й фортепіано — Концерт (1977); для баяна — Сонати (№ 1 — 1984; № 2 — 2011), сюїта «Акварелі» (1986), Концерт. триптих (у джаз. стилі, 2004) тощо; для домри — «Бразильські ритми» (1977), «Елегія» (1978); для мішаного хору — «Сива ластівка» (сл. Б. Олійника, 1977), «Від Путивля до Карпат» (сл. В. Григорака, 1987), «Батькові слова» (сл. Я. Стельмаха, 1989), «Молитва» (сл. власні, 1993); обробки нар. пісень.
Рекомендована література
- Коваль М. Композиторські пошуки // Червоний промінь. 1979, трав.;
- Радчук В. І композитор, і педагог // Життя Лебединщини. 2007, 13 жовт.;
- Давидов М. А. Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа). 2-е вид. Лц., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
