Лиса Гора

ЛИ́СА ГОРА́  — село Первомайського ра­йону Миколаївської області. Лисогір. сільс. раді під­порядк. с. Новопавлівка. Знаходиться на р. Чорний Ташлик (притока Синюхи, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 240 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за 7 км від залізнич. ст. Бандурка. Площа 4,06 км². За пере­писом 2001, насел. складало 4502 особи, станом на 2015 — 3582 особи; пере­важно українці (70 %), проживають молдовани (20 %), росіяни (5 %), вір­мени, азербайджанці, білоруси, болгари, цигани, євреї. Через Л. Г. проходить автошлях Київ–Одеса. За нар. пере­казами, назва походить від першого поселенця Лисогора. Існує також версія, що раніше на тер. сучас. села «де ліс і гора» чумаки пере­правлялися через річку. У Л. Г. виявлено стоянку епохи палеоліту та залишки поселе­н­ня періоду пізньої бронзи. Вона засн. 1751 як рос. форштадт побл. рос.-польс. кордону та турец. володінь. До цього тут тривалий час роз­ташовувався козац. зимівник. 1757 у селі оселилися роз­кольники. Згодом вони збудували церкву. У 1770-х рр. сюди втекло багато селян-кріпаків з Полтавщини, Чернігівщини, Курщини та Молдови. У 1780-х рр. Л. Г. стала станицею Бузького козац. війсь­ка. Під час рос.-турец. війни 1787–91 дві сотні лисогір. козаків брали участь у боях з турками. У лисогір. укріпленому команд. пункті бували О. Суворов і М. Кутузов. 1862 від­крито волосну громад., 1890 — першу, 1896 — другу церк.-парафіял. школи. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. — містечко, волос. центр Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. 1885 мешкали 4654, 1896 — 5844 особи. Здавна у Л. Г. проживала значна євр. громада. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, на поч. лютого 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1923–26, 1930–44 — село Благодатнен., від 1959 — Первомай. р-нів; 1923–30 — Первомай. округи; від 1932 — Одес., від 1937 — Микол. обл. 1926–30 та 1944–59 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33. У 1920–50-х рр. ре­пресовано 118 лисогірців. Від 1 серпня 1941 до 20 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 13 вересня 1941 нацисти роз­стріляли 247 лисогір. євреїв. Діяло рад. під­пі­л­ля. У бою за звільне­н­ня села загинули 13 рад. бійців. На фронтах 2-ї світової війни воювали 1520 жит., з них 652 загинули. 1944–59 виходила рай. г. «Зоря». Корисні копалини: глина (біла, жовта, червона), пісок та граніт. У Л. Г. — заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок, станція юних техніків; клуб, б-ка, істор.-краєзн. музей; лікар. амбулаторія. Від 2011 виходить сільс. г. «Лисогірчанка». Є парк. У заповід­нику місц. значе­н­ня Міщанська балка ростуть релікт. рослини, зокрема скумпія. Збереглися дзвіниця Петропавлів. церкви (1848), залишки млина (19 ст.). Встановлено памʼятники воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак жертвам сталін. терору. Серед видат. уродженців — фізіолог, академік АН УРСР О. Квасницький, історики В. Позняк, М. Шитюк, економіст Ю. Саєнко, письмен­ник, пере­кладач С. Цушко, Герой Радянського Союзу О. Вахненко. У Л. Г. минули дит. і юнац. роки актора, режисера, нар. арт. СРСР В. Добровольського. У Новопавлівці народився повний кавалер ордена Слави І. Чабанов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю