Косаревська Анастасія Савеліївна
КОСАРЕ́ВСЬКА Анастасія Савеліївна (24. 04. 1918, с. Старий Орлик, нині с. Радянське Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 26. 05. 1993, Київ) – скульпторка. Дружина Івана, мати Костянтина Косаревських. Член СХУ (1959). Закін. Київський художній інститут (1951; викл. М. Лисенко, Л. Муравін). Працювала 1938–40 в Упр. Пд.-Донец. залізниці; на творчій роботі; 1951–73 – викладач скульптури Київ. худож. школи. Учасниця мистецьких виставок від 1960-х рр. Основні галузі – станк., монум. і декор. скульптура, медальєрне мистецтво, кераміка.
Тв.: скульптура – барельєф М. Гоголя (1953); «За владу рад» (1954, Білоцерків. краєзн. музей, Київ. обл.), «Г. Кошова» (1956), «У ланці Героя Соціалістичної Праці Г. Кошової» (1957), «Учителька» (1960), «А ти, моя Україно, безталанна вдово!..», «На діяльність Т. Шевченка» (обидва – 1961), «Така її доля (Моя мати)» (1964); кераміка – «Вітаю хлібом», «Збирання винограду», «Кобзар», «Бандуристка», «Вчителька», «Вишивальниця», «Замріяна» (усі – поч. 1970-х – 80-і рр.), «Подружки» (1973), «Пісня про кохання» (1984), «Мамай» (1985); серія декор. тарелей «Бережи природу» (1979); медаль «Є. Адамцевич» (1984).
С. М. Бушак
Основні твори
скульптура – барельєф М. Гоголя (1953); «За владу рад» (1954, Білоцерків. краєзн. музей, Київ. обл.), «Г. Кошова» (1956), «У ланці Героя Соціалістичної Праці Г. Кошової» (1957), «Учителька» (1960), «А ти, моя Україно, безталанна вдово!..», «На діяльність Т. Шевченка» (обидва – 1961), «Така її доля (Моя мати)» (1964); кераміка – «Вітаю хлібом», «Збирання винограду», «Кобзар», «Бандуристка», «Вчителька», «Вишивальниця», «Замріяна» (усі – поч. 1970-х – 80-і рр.), «Подружки» (1973), «Пісня про кохання» (1984), «Мамай» (1985); серія декор. тарелей «Бережи природу» (1979); медаль «Є. Адамцевич» (1984).