Лисенко Іван Максимович
ЛИ́СЕНКО Іван Максимович (21. 08. 1938, с. Черемушна Валківського р-ну Харківської обл. – 15. 12. 2022, там само) – літературознавець, музикознавець, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член НСЖУ (1977), НСПУ (2005). Закінчив Харківський університет (1966). Працював у Головній редакції УРЕ (1967–68), видавництвах «Наукова думка» (1969–71, 2000–08), «Музична Україна» (1971–72), «Радянська школа» (1974–80, 1984–89). У 1980–83 – викладач Педагогічного інституту, 1989–92 – спецкореспондент журналу «Україна», 1992–99 – керівник групи редакторів «Зводу пам’яток історії та культури України» (усі – Київ). Друкувався від 1957. Досліджував творчість репресованих та забутих українських письменників, зокрема П. Савченка («Червоний вечір», 1991), О. Коржа («Шуміти прошу листя», 2006), М. Вольвачівни («Кажи жінці правду, та не всю», 2007; усі – Київ), а також життя та діяльність українських співаків, композиторів, піаністів, скрипалів та ін. Упорядник та ред. видань: «Іван Алчевський» (1980), «Поет з душею вогняною» (про Олександра Олеся, 1999), «Речник української культури» (про М. Йогансена), «Українські співаки у спогадах сучасників» (обидва – 2003), «Музична культура України» (2008), «Поет зболеного серця» (про О. Коржа, 2009), «Лицар честі і краси» (про М. Вороного, 2011; усі – Київ). Автор регіональної «Валківської енциклопедії» у 4-х томах (Х.; К.; Нью-Йорк, 2000; К., 2006, 2008; Ж., 2013). Зібрав значний літературно-музичний архів та цінну колекцію платівок «Україніка». Автор статей до УРЕ, ЕСУ та низки галузевих енциклопедій і довідників.
Пр.: Словник співаків України. К., 1997; Поезії видіння осяйне. К., 2002; Музики сонячні дзвони. К., 2004; Словник музикантів України. К., 2005; Словник українських приватних бібліотек. К., 2009; Любові висока струна. К., 2010; Співаки України. К., 2012; Українські письменники у спогадах сучасників. Т. 1–2. Ніжин, 2012; Ж., 2013; Юрій Кипоренко-Доманський. Ж., 2013; Платон Цесевич. Ж., 2014; Іван Стешенко. Ж., 2014; Українські співаки Х–ХVІІІ ст.: Енциклопедичний словник Ж., 2015.
Літ.: Базилевський В. Про «Словник співаків України» та його автора // ЛУ. 1998, 14 трав.; Кухар Р. Енциклопедія співаків Івана Лисенка // УВ. 1999, 8 серп.; Шудря М. Талант енциклопедиста // ЛУ. 2008, 14 серп.; Кушнірук О. Музичне джерелознавство Івана Лисенка // КіЖ. 2009, 27 трав.; Булаховська Ю. Українські письменники у спогадах сучасників // ЛУ. 2012, 25 жовт.; Жадько В. Я йшов до тебе з світла повним зором // КСв. 2013, 23 серп.
В. О. Жадько
Основні праці
Словник співаків України. К., 1997; Поезії видіння осяйне. К., 2002; Музики сонячні дзвони. К., 2004; Словник музикантів України. К., 2005; Словник українських приватних бібліотек. К., 2009; Любові висока струна. К., 2010; Співаки України. К., 2012; Українські письменники у спогадах сучасників. Т. 1–2. Ніжин, 2012; Ж., 2013; Юрій Кипоренко-Доманський. Ж., 2013; Платон Цесевич. Ж., 2014; Іван Стешенко. Ж., 2014; Українські співаки Х–ХVІІІ ст.: Енциклопедичний словник Ж., 2015.
Рекомендована література
- Базилевський В. Про «Словник співаків України» та його автора // ЛУ. 1998, 14 трав.;
- Кухар Р. Енциклопедія співаків Івана Лисенка // УВ. 1999, 8 серп.;
- Шудря М. Талант енциклопедиста // ЛУ. 2008, 14 серп.;
- Кушнірук О. Музичне джерелознавство Івана Лисенка // КіЖ. 2009, 27 трав.;
- Булаховська Ю. Українські письменники у спогадах сучасників // ЛУ. 2012, 25 жовт.;
- Жадько В. Я йшов до тебе з світла повним зором // КСв. 2013, 23 серп.