КОСА́РІ — село Камʼянського ра­йону Черкаської області. Знаходиться на одно­ймен­ній річці (басейн Дніп­­ра), за 7 км від райцентру. Площа 7,66 км2. Населе­н­ня 2243 особи (2001), пере­важно українці. Через село проходить залізниця Київ–Дні­пропетровськ. На його території зна­йдено скарб римських монет. Засновано на­прикінці 18 ст. 1808 тут мешкало 1141, 1864 — 1,5 тис. осіб. У 19 — 1-й чв. 20 ст. — село Чигиринського повіту Київської губернії. Деякий час воно належало родині Давидових, з якої походив один із керівників Камʼянської управи Пів­ден­ного товариства. У них К. при­дбав польський шляхтич Ф. Ростішевський. 1872 він на місці цукроварні (працювала від 1847) заснував гуральню (нині Косарський спиртовий за­­вод, який випускає горілку під торговою маркою «Холодний Яр»). Пізніше його внук В. Ростішевсь­­кий збудував 2-поверховий палац, який 1912 при­­­дбало Чигиринського земство і роз­містило в ньому лі­­карню (від 2001 функціонує ста­­ціонарне від­діле­н­ня ра­йон­ного територіального центру для обслуговува­н­ня оди­­ноких непраце­здатних осіб похилого віку). Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жителі потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 64 особи), за­знали сталінських ре­пресій. Від 1932 — у складі Київської, від 1954 — Черкаської обл. Від серпня 1941 до січня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 516 осіб. У радянський період працював колгосп «Зо­­ря», за яким були закріплені 3,4 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,9 тис. га орної землі. Він був одним з пере­дових пунктів Черкаської області з від­годівлі великої ро­­гатої худоби та свиней, щороку виробляв продукції на 1,5–2 млн крб. Нині у К. також діють загальноосвітня школа; Будинок культури, бібліотека; дільнична лікарня. Є Свято-Михайлівська церква УПЦ МП. Вста­­новлено обеліск Слави. Серед ви­­­значних уродженців — мово­знавець Г. Данилов.