Лисенко Остап Миколайович
ЛИ́СЕНКО Остап Миколайович (30. 06(12. 07). 1885, Київ — 01. 10. 1968, там само) — музикознавець, педагог. Син Миколи, брат Мар’яни, батько Аріадни Лисенків. Навч. у С.-Петербур. консерваторії (1900). У 1914–16 керував хором у Києві. Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1930), де водночас викладав (1919–34). У 1941–42 — ректор Київ. муз. академії; 1945–51 — викладач Львів. консерваторії; 1951–68 — доцент кафедри нар. творчості Київ. консерваторії, де 1947 засн. кабінет-музей М. Лисенка, на базі архів. збірки якого 1980 відкрито Київ. будинок-музей М. Лисенка (нині Музей М. Лисенка — відділ Музею видат. діячів укр. культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського та М. Старицького). Досліджував творчу спадщину батька. Автор публікацій в укр. та рад. пресі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про Миколу Лисенка: Спогади сина. К., 1957; 1959; російською мовою — Москва, 1960; М. В. Лисенко. Листи. К., 1964; Сонце української музики. К., 1967; Неопубліковані вокальні твори М. Лисенка. К., 1967; М. В. Лисенко у спогадах сучасників. К., 1968.
Рекомендована література
- Скорульська Р. Лисенки давні і сьогочасні // Укр. муз. арх. 1999. Вип. 2;
- Лисенко М. Листи. 2004;
- Семененко Н., Муха А. Музична освіта // Історія укр. музики. Т. 5. 2004 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
