Лисенко-Ткачук Ірина Василівна
ЛИ́СЕНКО-ТКАЧУ́К Ірина Василівна (11. 01. 1952, м. Хабаровськ, РФ) — живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член НСХУ (1984). Закін. Київський художній інститут (1976; викл. В. Гурін, О. Лопухов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. С. Григор’єв). На творчій роботі. Учасниця всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1976. Персон. — у Києві (1997, 1999, 2006, 2008, 2010, 2012), Порту (Португалія, 2006, 2008, 2012), Лісабоні (2010). Створює портрети визнач. діячів укр. Церкви, науки, літ-ри, культури (тут домінує увага до відтворення особистих рис, поет. сприйняття світу), а також пейзажі, натюрморти, темат. картини, фрески у реаліст., декор. і абстракт. стилях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Біля вікна», «Зима. Недільний день» (обидва — 1984), «М. Грушевський» (1989), «Святійший Володимир — патріарх Київський і всієї Руси-України» (1995), «Кардинал Мирослав Любачівський», «Філарет» (обидва — 1996), «Йосиф Сліпий», «Симон Петлюра», «Любомир Гузар» (усі — 1997), «Святійший патріарх Мстислав», «Митрополит Іларіон (Огієнко)» (обидва — 1998); серія абстракцій «Червоні риби, які з’їли сонце» (2002); «Португальська родина», «Дніпро», триптих «Порту» (усі — 2008), «Золота осінь», «Карпати» (обидва — 2009), «Вечір у Києві», «Катаріна і Олександра» (обидва — 2010), «Україночка», «Соняшники і діти», «Осінній натюрморт із білими квітами» (усі — 2014), «Львівська панорама» (2015); декор. розпис «Кримська фантазія. Альтанка» (2013–15, Португалія).
Рекомендована література
- Ірина Лисенко-Ткачук. Портрети: Каталог. К., 1996–98;
- Овсієнко О. Слово про художника // Пам’ять століть. 1998. № 1;
- На межі II–III тисячоліть. Художники Києва: Альбом. К., 2009.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
