Лисий Ілько

ЛИ́СИЙ Ілько (Ілля Якович; 26. 07. 1883, с. Курівці, нині Зборів. р-ну Тер­ноп. обл. — 02. 01. 1961, Тернопіль) — громадсько-політичний діяч. Закін. Львівський університет (1908). Працював пом. адвоката у Тернополі, входив до окруж. комітету Укр. нац.-демократ. партії. Під час 1-ї світової вій­ни воював в австро-угор. армії на Галиц. фрон­ті. Потрапив у рос. полон, 1917 звільнений. 1918–20 — старшина Корпусу Січових стрільців під командуванням Є. Коноваль­ця. Не допущений польс. вла­дою до адвокат. діяльності, до вересня 1939 працював дир. канцелярії товариства «Сільський господар» у Львові. Входив до гол. управ т-в «Просвіта» і «Рідна школа», був заступник голови Організації українців Львова. Актив. діяч, чл. ЦК УНДО, 1933–35 — посол сейму Польщі від цієї партії. Після 2-ї світової вій­ни проживав у Тернополі, працював бухгалтером.

Рекомендована література

1. Мудрий В. Світлій пам’яті Іллі Лисого // Свобода. 1961, 27 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю