Лисяк Олег Олександрович
ЛИСЯ́К Олег Олександрович (псевд. і крипт.: Салатка Рути, О-як; 27. 07. 1912, Львів — 18. 08. 1998, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — журналіст, письменник. Чоловік М. Лисяк. Член СТДУ (1993). Навч. у держ. польс. гімназії, потім здобув юрид. освіту. Під час 2-ї світової війни працював у складі похід. груп ОУН (псевд. Скорий) у Сх. Україні. Від 1943 — чл. прес. корпусу дивізії «Галичина» (згодом — 1-а Укр. дивізія УНА). Друкувався у дивізій. тижневику «До перемоги» та г. «Львівські вісті». Після війни — ред. органу Військ. центру УГВР «До Зброї», г. «Українська трибуна» (1946–48) та «Український самостійник» (1950–52) у Мюнхені, де видавав також «Вісті братства колишніх вояків 1-ї УД УНА» (1950–52). Ред. зб. статей і нарисів «Броди» (Мюнхен, 1951) про дивізію «Галичина». 1953 емігрував у США. Працював у ред. г. «Америка» (1953–57), писав статті й фейлетони до ін. укр. часописів, був коментатором у радіопередачах В. Блавацького і Ю. Лаврівського, а також спорт. журналістом. Виступав як актор у муз. комедіях про дивізійне життя, перекладав українською мовою п’єси зарубіж. авторів для театру В. Блавацького. Автор роману «За стрілецький звичай» (Мюнхен, 1953) і повісті «Люди такі, як ми» (Торонто, 1960), які присвятив побратимам.
Рекомендована література
- Тарнавський З. Літературний ессей про Олега Лисяка // Лисяк О. Відламки «Шибки у вікні»: Збір ст., оповідань, нарисів і репортажів. Торонто, 1996;
- Комариця М. Лисяк Олег // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2;
- Катола О. Лисяк Олег // Там само. 2008. Вип. 15.
Завантажити статтю
Людина 
