Литвин Василь Степанович

ЛИТВИ́Н Василь Степанович (04. 06. 1941, с. Федорівка, нині Веснянка Добровеличків. р-ну Кіровогр. обл. — 07. 04. 2017, Київ, похов. у с. Гребені Кагарлиц. р-ну Київ. обл.) — бандурист. Брат М. Литвина. Заслужений артист УРСР (1990). Премія ім. І. Нечуя-Левицького (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1964; кл. бан­дури А. Омельченка, вокалу — М. Шостака), Інститут журналістики Київ. університету (1982). Гри на бандурі навч. у М. Білошапки. Працював арт.-бандуристом Черніг. (1964–65) і Терноп. (1965–66) філармоній; худож. кер. Іванків. (Бориспіл. р-н Київ. обл.; 1968–69), дир. Гребенів. (1971–81) Будинків культури; 1969–71 — соліст оркестру укр. нар. інструментів Муз.-хор. товариства УРСР; 1976–89 — нештат. художник-графік видавництва «Наукова думка» (обидва — Київ); 1989–90 — арт., соліст-інструменталіст «Київконцерту»; 1989–2005 — заступник директора з кобзар. справи Стрітів. вищої пед. школи кобзар. мистецтва (Ка­гарлиц. р-н). У репертуарі — тво­ри на сл. Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, уривок із «Слова о полку Ігоревім»; сучас. поетів, зо­крема Б. Олійника, В. Симоненка, П. Перебийноса, П. Засенка, Л. Костенко, та на власні вір­ші, нар. істор. пісні. Гастролі в РФ, Польщі, Канаді. Зіграв роль Коб­заря у к/ф «Дитячі роки Т. Шевченка» (кін. 1980-х рр.). Озвучив персонажів Левка, Вакули, виконав за кадром укр. пісню «Ой, гиля, гиля, гусоньки» у к/ф «Вечори на хуторі біля Диканьки (кін. 1970-х рр.; обидва — кіностудія ім. О. Довженка). Випустив компакт-диски «Ой, полети галко» (2008), «Рятуйте люди пісню» (2013).

Завантажити статтю