Лихолат Андрій Васильович
ЛИХОЛА́Т Андрій Васильович (29. 11(12. 12). 1914, с. Розсохуватка, нині Катеринопіл. р-ну Черкас. обл. — 16. 12. 1993, Київ) — історик. Брат О. Лихолата, чоловік І. Мельникової. Доктор історичних наук (1963), професор (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1978). У 1940 закін. Київ. університет, 1940–42 навч. у ВПШ при ЦК ВКП(б) у Москві. 1942–57 — керівник групи в упр. пропаганди, консультант, зав. сектору сусп. наук відділу науки і ВНЗів ЦК КПРС; 1957–61 — зав. сектору публікації історико-парт. документів Інституту історії партії при ЦК КПУ; від 1961 — у Інституті історії АН УРСР (обидва — Київ): 1975–81 — завідувач відділу історії комуніст. будівництва, 1981–83 — в. о. завідувача відділу комуніст. будівництва, 1984–86 — завідувач відділу історії розвинутого соціалізму.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Здійснення ленінської національної політики на Україні (1917–1920). К., 1967; Под ленинским знаменем дружбы народов: единство действий трудящихся Украины и России в борьбе за победу и укрепление советской власти. Москва, 1970; Национализм — враг трудящихся. Анализ исторического опыта борьбы с национализмом. Москва, 1986.
Завантажити статтю
Людина 
