/>
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Коленко Борис Захарович

КОЛЕ́НКО Борис Захарович (20. 04(02. 05). 1856, Кишинів – 04. 12. 1946, Москва) – мінералог, петрограф. Походив з давнього козац.-стар­­шин. роду; низка його представ­­ників займалася пед. діяльністю в різних містах України та зробила знач. внесок у розвиток укр. освіти. Дит. і юнац. роки К. минули в Херсоні (1861–67) та Кате­­ринославі (нині Дніпро; 1867–75), де його батько очолював чол. гімназії. Мати вченого керувала кількома жін. інститутами, зокрема й у м. Керч (нині АР Крим). Закін. Катеринослав. гімназію (1875) та С.-Петербур. університет (1879; викл. В. Докучаєв, О. Іностранцев), де був залишений для отримання професор. звання. У студент. роки став чл. Рос. мінералог. товариства та С.-Петербур. товариства природодослідників. 1877 підготував працю з конкурс. теми «Опытный путь в исследова­нии метаморфизма горных пород», яку відзначили золотою медаллю та зарахували як канди­­датську. 1882–84 навч. у Страс­бур. університеті (Франція; викл. П. фон Ґрот, А. Кундт). Тоді ж одним з перших розпочав вивчати піроелектр. властивості кварцу. 1884 у С.-Петербур. університеті захистив дис. на ступ. магістра геології та геогнозії «Полярное элек­­три­­чество кварца по отношению к его кристаллографической фор­­ме». К. встановив, що гомоморф. розвиток кристалів є таким же закономір. явищем, як і всі види геміедрії, та пов’язаний з фіз. властивостями кристалів; визначив розподіл електр. властивостей у кварці залежно від кристаліч. будови. Після закінчення С.-Петербур. університету отримав запрошення викладати у Харків., після захисту магістер. дис. – у Новорос. (Одеса) університетах, однак через непорозуміння з міністер. керівництвом не скористав­­ся ними. 1880–82 – викладач реал. училища та жін. гімназії у м. Владикав­­каз; 1884–89 – викладач реал. училища у м. Катеринодар (нині Краснодар); 1889–1901 – директор класич. прогімназії у м. П’ятигорськ (усі – Росія); 1901 – директор класич. гімназії у м. Кутаїсі (нині Грузія); 1902–07 – директор 10-ї гімназії у С.-Петер­­бурзі (унаслідок звинувачень у «зв’язках з антиуряд. силами» змушений звільнитися). 1907–09 – петрограф і зав. освіт. закладів Упр. Забайкал. залізниці в Іркутську (Росія). У цей час розпочав збирати матеріали для циклу ст. «Петрографические эскизы» про кристалічні вивержені та метаморфічні породи Прибайкалля («Записки Россий­­ского минералогического об­щест­­ва», 1916, сер. 2, ч. 2; 1926, сер. 2, ч. 1; «Вестник Московской горной академии», 1923, т. 1, № 2; «Труды Института прикладной минералогии и петрографии», 1926, вып. 24; 1929, вып. 8). Він виявив генетич. взаємозв’язок Прибайкал. крис­­таліч. порід і довів уміст в них ортиту та деяких ін. невідомих там раніше мінералів. 1910–12 – у Міністерстві нар. освіти Рос. імперії. Відтоді – на пенсії. 1912–14 меш­­кав у м. Ревель (нині Таллінн), від 1914 – у Москві. Зберігся лист К. до В. Вернадського від 16 червня 1917, у якому просить посприяти в затвердженні зав. природн.-істор. відділу музею Полтав. земства. Після біль­­шов. перевороту 1917 деякий час працював вченим секр. Гірн.-тех. ради при Вищій раді нар. господарства та ст. петрографом Інституту приклад. мінералогії та пет­­рографії. 1918–24 викладав кур­­си заг. геології, мінералогії, крис­­талографії, петрографії та рудних родовищ у Моск. гірн. академії, займався обладнанням академ. мінералог. кабінету. Від 1924 через погіршення стану здоров’я займався консультуванням, редактор. і рецензент. діяльністю та обробленням матеріалів шліфів у домаш. умовах. Також друкувався у «Neues Jahr­­buch für Mineralogie», «Zeitschrift für Mineralogie», «Трудах С.-Пе­­тербургского общества естест­­воиспытателей», «Известиях АН СССР» та ін. Окрім Прибайкалля, провадив геол. дослідж. у Криворіжжі (1877 зібрав колекцію для Університету св. Володимира в Києві, 1878 – для С.-Петербур. університету), Придніпров’ї, Карелії, на Кубані, Чорномор. узбережжі Кав­­казу та в р-ні Малого Кавказу. Професійно займався шахами, був головою С.-Петербур. шахового зібрання та чл. ін. шахових т-в.

Літ.: Белянкин Д. С. О петрографических работах Б. З. Коленко // Изв. АН СССР. Сер. геол. 1939. № 3; Варса­­нофьева В. А. Борис Захарович Ко­­ленко // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. Отдел геол. 1947. Т. 22, № 4.

А. І. Шушківський

Рекомендована література

  1. Белянкин Д. С. О петрографических работах Б. З. Коленко // Изв. АН СССР. Сер. геол. 1939. № 3;
  2. Варса­­нофьева В. А. Борис Захарович Ко­­ленко // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. Отдел геол. 1947. Т. 22, № 4.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Коленко Борис Захарович / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-5532. – Останнє поновлення : 29 черв. 2023.

Том ЕСУ:

14-й

Дата виходу друком тому:

2014

Дата останньої редакції статті:

2023-06-29

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

5532

Кількість переглядів цього року:

13

Схожі статті

Карпінський
Людина  |  Том 12 | 2012
Д. Є. Макаренко
Кабишев
Людина  |  Том 11 | 2011
Ю. Б. Кабишев
Войткевич
Людина  |  Том 5 | 2006
Д. Є. Макаренко

Нагору