Лихошва Микола Петрович
ЛИХОШВА́ Микола Петрович (08. 10. 1934, с. Гнилець Вільшан. р-ну Київ. обл., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.) — живописець, графік і педагог. Член НСХУ (1993). Заслужений художник України (2017). Закін. Київський художній інститут (1968; викл. В. Костецький, О. Сиротенко, К. Трохименко). Відтоді працює у Київ. інституті декор.-ужитк. мистецтва та дизайну: від 1999 — старший викладач кафедри живопису. Учасник всеукр. худож. виставок від 1989. Персон. — у Києві (1990, 1992, 2001–02, 2004, 2012, 2014). Створює темат. картини, пейзажі, портрети, натюрморти у традиції реаліст. укр. живопису 1-ї пол. 20 ст. Твор. манері властиві бездоганна техніка, барвисте розмаїття палітри, філос. осмислення буття. Л. розкриває взаємозв’язок поколінь, глибинність душі та величність духу українського народу. Чільне місце посідає шевченкіана, домінуючим є образ України. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка (Київ), Корсунь-Шевченків. істор.-культур. заповіднику (Черкас. обл.), Ніжин. краєзн. музеї (Черніг. обл.). Серед учнів — О. Абесинова, І. Пилипенко, О. Тернавська, В. Ходаківський, О. Шинкаренко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — рисунки «Дума про Б. Хмельницького» (1972), «О. Лихошва — правнучка Т. Шевченка (Мати)» (1990); серії монотипій «Пори року» (1980–98); монотипії — «Тиша на морі», «Вічність» (обидві — 1992), «Вечірній стан» (1993), «По шляху Моринці–Шевченкове» (1997), «Моринці. Левада» (1998), «Сутінки над Тікичем» (1999); живопис — серії — «Земля, яку сходив Тарас малими босими ногами», «Пам’ятні місця Києва» (обидві — від 1970-х рр.); «Лірика» (1980), «Літо», «Андріївська церква» (обидва — 1984), «Ботанічний сад. Магнолії» (1985), «Ловися, рибко» (1989), «Відлуння часу» (1991), «Кінець серпня», «Вічність» (обидва — 1992), «Карпатський мотив», «Березняки», «Село Моринці. Хата, в якій народився Т. Шевченко» (усі — 1993), «На току» (1995), «Моринці. Хата Т. Шевченка» (1998), «Ранок на Росі» (1999), «Видубицький монастир» (2002), «Затока річки Рось», «А як ми бились…» (обидва — 2003), «Стежина Тараса», «Парк Т. Шевченка» (обидва — 2004), «Весна 1944 року» (2010), «Схід і Захід разом (Помаранчева хода на Хрещатику)», «…О святая родино моя!» (обидва — 2012), «Свобода слова», «Ми ще ударимо як грім!» (обидва — 2014).
Рекомендована література
- Снігир В. Зачаровують картини // Уряд. кур’єр. 2002, 18 груд.;
- Микола Лихошва: Персон. виставка: Каталог. К., 2002;
- Микола Лихошва: Виставка творів: Буклет. К., 2004;
- Микола Лихошва та його учні: Виставка творів: Буклет. К., 2005;
- Давиденко В. Сам пройшов Тарасовими стежками // Веч. Київ. 2005, 8 листоп.;
- Булавко В. З Україною в серці // Освіта України. 2005, 20 груд.;
- Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 років. Живопис. Графіка. Скульптура. К., 2011;
- Давиденко В. Співець Шевченкового краю // Київ. 2013. № 7–8.
Фотоілюстрації
. 2012. polotno, oliya.jpg "«Схід і Захід разом (Помаранчева хода на Хрещатику)». 2012. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
