Лівадійський палац-музей

ЛІВАДІ́ЙСЬКИЙ ПАЛА́Ц-МУЗЕ́Й  — культурно-освітня та науково-дослідна установа, один з найкращих і найдавніших палацово-паркових ансамблів на Південному березі Криму. Розташований у смт Лі­­вадія Ялтинської міськради (АР Крим). Створений декількома поколіннями архітекторів, будівельників, скульпторів і садівників у 1-й пол. 19 — на поч. 20 ст. Білий, або Великий палац — колишня літня резиденція рос. імператора Миколи ІІ — зведений 1910–11 за проектом М. Крас­нова на місці давнішого палацу. Старий Великий палац, як і багато ін. будівель, був спорудже­ний у 1860-х рр. арх. І. Монігетті на землях, придбаних у нащадків графа Л. Потоцького для цар. родини. М. Краснову досить добре вдалося гармонійно вписати новий палац у багатий контекст — розкіш. парк і вже наявні пам’ятки зодчества. Його вибудували з білого інкерман. каміння на вис. 121 м над р. м. Запланований у стилі італ. Відродження, він, однак, вийшов еклектичним, включає елементи візант., готич., араб. архіт. традицій, має багато деталей, властивих модерну, що водночас не заважає сприймати його як єдиний високохудож. комплекс. Будівлю створили зі 116-ма приміщеннями, великим внутр. подвір’ям і 3-ма малими світл. двориками. Її заг. пл. склала 5855 м². Вона переважно двоповерхова, але подекуди здій­маються приміщення третього поверху. Високі аркові та прямокутні вікна, тонкі колони, башти, галереї, тераси надають їй стрункості та легкості. Палац май­стерно оздоблений мармуром, досить витончено виготовлені дерев’яні деталі. Гол. вхід вико­наний у вигляді портика, що виступає назовні; аркада спирається на колони корінф. ордера. Портик фланкують мармур. фігури левів. Побл. сходів біля пд.-сх. рогу будівлі — декор. криниця, у яку немов би зазирає крилата химера (одна з деталей готики). Досить розкішним і ви­тонченим є й внутр. опоряджен­ня палацу: люстри, дзеркала, ліпнина, майоліка, мозаїка, кольор. вітражі, мармур, метал, цін­ні породи деревини. Виконані за малюнками М. Краснова меблі ідеально наповнили інтер’єри кімнат. Палац прикрашають кар­тини, скульптури, оригінал. фотографії, які відображають життя цар. родини в Криму. Італ., або флорент. дворик зі всіх сторін оточений аркадою з колонами дорич. ордера. У центрі — біломармур. фонтан, до якого прокладені вузькі рівні доріжки. В араб. дворику панує багатоколірність: майолік. кахлі, склад­ні та «мудрі» сх. орнаменти, мармур. фонтан. Від самого початку палац був добре обладнаний й з тех. боку: електр. освітлення, центр. водяне опалення, ліфт. До Білого палацу прилягає Хре­стовоздвижен. церква, зведена 1864 у візант. стилі І. Монігетті. Під час реконструкції 1910–11 її прикрасили чудовим мозаїч. панно з зображенням ангела Господнього. Вона була домовою церквою Романових. Поруч з церквою — мавритан. дворик з аркадами, мармур. колонами, які вкриті надтонким плетеним орнаментом. Візерунчасті метал. ворота виготовили урал. майстри. Неподалік від Великого палацу розташ. Свит. корпус (1910) і палац міністра Імператор. двору В. Фредерікса (1916). Будівлі — частина палац.-парк. комплексу, який розкинувся на пл. 40,1 га. Природ. ліс, який тут зростав, починаючи від 1830–40-х рр. був перетворений у розкіш. парк. Його ще при графі Л. Потоцькому заклав у ландшафт. і регуляр. сти­лях відомий садівник Е. Деллінгер (див. Лівадійський парк). Від Лівадій. палацу через парк до смт Гаспра (Ялтин. міськради) тягнеться 6-кілометр. Цар. (Сонячна) стежка. 1921–25 у Білому палаці діяв музей, у якому експонували особисті речі цар. родини. Потім його перетворили на селян. санаторій, що спри­чинило розграбування всього най­ціннішого. 4–11 лютого 1945 у білій (обідній) залі Великого палацу проходила Кримська кон­ференція 1945 глав трьох союз. держав — Й. Сталіна (СРСР), В.-Л. Черчіля (Велика Британія) та Ф.-Д. Рузвельта (США). Від 1946 палац вважався дачею Й. Cталіна, а після його смерті знову використовувався як санаторій. 1974 у 5-ти його залах був відкритий мемор. комплекс, присвяч. Ялтин. конференції. 1988–92 тут проводили ремон­тні роботи та реконструкцію. Від 1993 — Л. п.-м. зі статусом держ. музею Міністерства культури АР Крим. 2009 занесено до переліку об’єктів культур. спадщини нац. значення. Від кін. 1990-х рр. Білий палац також використовують як центр проведення держ. і міжнар. зустрічей найвищого рівня. Нині у осн. фонді Л. п.-м. — понад 900 експонатів. Гол. експозиції: «Кримська конференція керівників трьох союзних держав — СРСР, Великої Британії та США» (створ. 1985 до 40-річчя Ялтин. зустрічі), «Романови у Лівадії» (1994). Відкрито мемор. кабінети-бібліотеки Ф.-Д. Рузвельта (1998; на основі матеріалів, отриманих від Б-ки Ф.-Д. Рузвельта у Ґайд-парку в США) та В.-Л. Черчіля (2004; на основі матеріалів, подарованих донькою В.-Л. Черчіля — Соумз, Фонду В.-Л. Черчіля та МЗС Великої Британії). Л. п.-м. займається обліком і збереженням пам’яток культур. надбання, їхньою охороною та реставрацією, видавн., виставк.-експозиц., екскурс., наук. і освіт. діяльністю, проводить наук. кон­ференції та симпозіуми.

Рекомендована література

1. Волошин М. П. Парки Крыма. Сф., 1964;
   Google Scholar Internet
2. Крикун Е. В. Архитектура южнопобережья. Сф., 1970;
   Google Scholar Internet
3. Килессо С. К. Архитектура Крыма. К., 1983;
   Google Scholar Internet
4. Волобуев О. В. Ялта: Путеводитель. Москва, 1991;
   Google Scholar Internet
5. Ливадия. Сф., 1997;
   Google Scholar Internet
6. Про­копова Л. И. Царская Ливадия в калей­доскопе ушедшего времени. Сф., 2008.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю