ЛІ́ВШИЦЬ Бенедикт Костянтинович (справж. — Наумович; 25. 12. 1886 (06. 01. 1887), Одеса — 21. 09. 1938, Ленін­град, нині С.-Пе­тер­­бург) — письмен­ник, пере­кладач. Учасник 1-ї світової війни. Член футурист. групи «Гілея», до скла­­ду якої входили В., Д. та М. Бурлюки, В. Маяковський, О. Мандельштам, К. Чуковський. Навч. у Новорос. університеті в Одесі (1905–07), закін. Університет св. Володимира у Києві (1912). До 1922 мешкав у Києві, потім — у Ленін­граді. Дебютував віршами в «Антології сучасної поезії» (К., 1909). Ав­­тор кн. спогадів «Полуто­­рагла­­зый стрелец» (Ленин­град, 1933), яка містить цікавий фактич. матеріал про участь В. Маяковсь­­кого, В. Хлєбнікова, Д. Бурлюка, К. Малевича та ін. в історії становле­н­ня та роз­витку футуризму в Україні та Росії і вважається одним з кращих творів цього напряму у літературі та мистецтві. В остан­ні роки твор. праці більше схилявся до акмеїзму. Пере­кладав поезії з лат., грец., франц. мов, напр., поеми Гомера, Горація тощо. 25 жовтня 1937 заарешт., за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності засудж. до 10-ти р. тюрми без права пере­писки. Роз­стріляний в увʼязнен­ні, за сфальсифіков. версією — помер від серц. нападу.