Лід

Визначення і загальна характеристика

ЛІД — вода у твердому стані; низь­котемпературна мономінеральна гірська порода, ок­­сид водню ко­ординаційної будови (H2O). Ін. назва — крига. Містить (у %): H — 11,2; O — 88,8. Ві­домо 10 кри­­сталіч. модифікацій і аморфний Л. У природі пред­ставлений пере­важно одним кри­сталіч. різновидом із густиною 931 кг/м³. Має гексаго­нал. сингонію та дигексагонально-пірамідал. симетрію. Штучно одержано ще 3 модифікації: Л.-II, Л.-III, Л.-IV. Твердість 1,5 (+4 °C), 4,0 (-44 °C), 6,5 (-78,5 °C). Пере­важно утворює агрегатні скупче­н­ня дрібнокри­сталіч. зерен; ві­домі також кри­сталічні утворе­н­ня, які виникають при сублімаціях. Без­барвний, прозо­рий, у знач. скупче­н­нях синюватий; блиск скляний. Л. формується у кріосфері при т-рі нижче 0 °C (льодовики, під­зем. Л. тощо). При т-рі 0 °C починає плавитися, пере­творюючись на воду. Л. — одне з найпоширеніших твердих тіл на земній поверх­ні (заг. запаси складають бл. 30 млн км³). У природі є багато видів Л. різного віку; тривалість одних видів ви­значаєть­ся годинами, ін. — сотнями тис. років. Оскільки в умовах Землі він пере­буває у стані, який близь­кий до фазового пере­ходу його у воду, тому зу­стрічається лише у верх. шарах літо­сфери та гідросфери. Л. досить стійкий від­носно чужорід. домішок, не вступає з ними у хім. взаємодії та не утворює твердих роз­чинів і зростків з кри­сталами ін. речовин. За фізико-генет. і петро­графо-генет. основами формува­н­ня крижані породи поділяють на конжеляційні (утворюються унаслідок замерза­н­ня вільної води), сегрегаційні осадові (у про­мерзлих гірських породах у про­цесі міграції звʼязаної води під впливом градієнтів т-р і вологи) та метаморфічні (при зміні внутр. енергії або під впливом тиску та т-ри).

В. С. Білецький

Завантажити статтю