Лідоренко Микола Степанович
ЛІДОРЕ́НКО Микола Степанович (Лидоренко Николай Степанович; 02(15). 04. 1916, м. Курськ, Росія — 10. 11. 2009, Москва) — російський фахівець у галузі електротехніки і енергетики. Кандидат технічних наук (1948), професор (1963), член-кореспондент РАН (1966). Герой Соц. Праці (1971). Ленін. премія (1960). Державні нагороди СРСР та РФ. Закін. Новочеркас. політех. інститут (РФ, 1940). Працював на акумулятор. заводі № 364 у м. Комсомольськ-на-Амурі (РФ, 1940–50), де пройшов шлях від молодого спеціаліста до гол. інж. (під час 2-ї світової війни виготовляв джерела живлення для підвод. флоту). Від 1950 — засн. і дир. ВНДІ джерел струму, на базі якого 1976 створ. НВО «Квант» (Москва); водночас від 1963 — проф., від 1965 — засн. і завідувач кафедри молекуляр. електроніки Моск. фіз.-тех. інституту. Наук. діяльність Л. пов’язана із дослідж. фізики і технології безмашин. способів виробництва електрики із хім., ядер., соняч. і теплової енергії. Співпрацював від 1957 з С. Корольовим під час підготовки до запуску перших штуч. супутників, на яких як джерело сигналу використано акумуляторну батарею, розроблену співроб. очолюваного Л. Інституту джерел струму. Колектив Інституту також створив автономні системи енергозабезпечення ракети Р-2, а згодом і для ракет наступ. покоління — Р-5 та Р-7. Осн. наук. праці закритого характеру.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Современное состояние исследований по прямому преобразованию солнечной энергии в электрическую // Гелиотехника. 1969. № 6; Некоторые аспекты исследований водородно-кислородных электрохимических генераторов // Электрохимия. 1972. Т. 8, вып. 5 (співавт.); Аномальная электрическая емкость и модель гиперпроводимости // Докл. АН СССР. 1974. Т. 218, № 6; Введение в молекулярную электронику. Москва, 1984; Электрохимические генераторы. Москва, 1984.
Завантажити статтю
