Лікарських засобів і медичної продукції Державний науковий центр

ЛІ́КАРСЬКИХ ЗА́СОБІВ І МЕДИ́ЧНОЇ ПРОДУ́КЦІЇ Державний науковий центр — провід­на організація зі створе­н­ня лікарських препаратів і роз­робле­н­ня технологій їхнього виробництва. Засн. 1920 у Харкові як Екс­перим. хім.-фарма­цевт. ін­ститут. Від 1930 — Всеукр. екс­перим. хім.-фармацевт. ін­ститут; від 1933 — Всеукр. ін­ститут екс­перим. фармації; від 1941 — Укр., від 1946 — Харків. н.-д. хім.-фарма­­цевт. ін­ститут; від 1982 — ВНДІ хімії і технології лікар. засобів; від 1993 — Держ. наук. центр лікар. засобів, під­порядк. МОЗ України та АНУ; від 2002 — сучасна назва. У структурі Центру — 6 осн. під­роз­ділів (лаб. заг. фармакології з методол. групою фармакокінетики; лаб. лікар. та пром. токсикології; лаб. аналізу якості та стандартизації лікар. засобів; лаб. технології готових лікар. форм; лаб. мікробіол. дослідж.; лаб. хімії та технології фітохім. препаратів), а також допоміжні під­роз­діли — від­діл фармакопей. контролю якості лікар. засобів, віварій, дослідне поле лікар. рослин. Нині працюють 1 чл.-кор. НАНУ, 5 д-рів і 10 канд. н. Серед ві­домих учених — М. Ангарсь­ка, Г. Башура, В. Георгієвський, О. Гри­­зодуб, С. Діхтярьов, М. Із­­майлов, М. Казарінов, Д. Колес­ников, М. Комісаренко, Ф. Конєв, В. Литвиненко, М. Ляпунов, Н. Маслова, Г. Оболенцева, О. Про­копенко, Я. Хаджай, Б. Яс­­ницький. Осн. напрями наук. до­­слідж.: об­ґрунтува­н­ня екс­перим.-теор. основ створе­н­ня но­­вих лікар. засобів в оптимал. лікар. формах; пошук і ви­вче­н­ня структури біо­логічно актив. сполук із різних видів природ. сировини, створе­н­ня на їхній основі та впровадже­н­ня у мед. практику препаратів у різних лі­­кар. формах; роз­робле­н­ня нових екологічно чистих та без­печ. технол. процесів отрима­н­ня суб­­станцій та лікар. форм; ви­значе­н­ня заг. критеріїв і під­ходів до стандартизації та контролю яко­сті лікар. засобів. У результаті діяльності спів­роб. Центру у пром. виробництво впроваджено понад 550 препаратів і нових лікар. форм, серед яких — 170 оригін. засобів («Глутаргін», «Кардіоаргі­нін», «Ацелізин», «Кратал», «Гер­певір», «Силибор», «Фітоліт», «Фла­декс», «Седавіт» та ін.), отримано нові молекули, а також роз­роблено нові під­ходи до конструюва­н­ня лікар. форм. Деякі роз­роблені у Центрі препарати використовують у мед. практиці протягом 40–65 р. («Кордигіт», «Камфомен», «Каметон», «Інгаліпт», «Аспаркам» та ін.). Фахівці установи також за­пропонували технології отри­ма­н­ня водорозчин. солей аміно­кислот, виробництва ретард. препа­ратів-форте, двошарових таблеток, аерозолів протизапал., протиастматич., протиопік. дій, спреїв зі знеболювал. і протизапал. властивостями; метод хромато­графії у тонкому шарі; нові комбіновані препарати на основі роз­чин. солей кальцію, ферментні препарати на основі панкреатину та мікробіол. суб­станцій; впровадили у виробництво препарати-генерики (таблетки «Бісо­пролол-Лугал», Луган. хім.-фармацевт. завод; гель «Диклофенак», фармацевт. компанія «Здоровʼя», Харків; роз­чин для інʼєкцій «Кетолонг», фармацевт. фірма «Дарниця», Київ тощо). Одним з напрямів діяльності Центру є роз­робле­н­ня лікар. за­­собів для дітей («Амброксол», «Кетотіфен», «Парацетамол», «Пі­­роксикам», «Фер­рум-Бо» та ін.). Cпівроб. Центру брали участь у створен­ні Держ. фармакопеї України та доповнень до неї. Видає ж. «Фармаком» (від 1992). Перший дир. — А. Ро­зенфельд (до 1932), нині в. о. дир. — Д. Бершацький.

Завантажити статтю