Ліллє Людвиґ

ЛІ́ЛЛЄ Людвиґ (23. 10. 1897, м. Підво­лочиськ, нині смт Терноп. обл. – 23. 04. 1957, Париж) – живописець, графік, мистецтвознавець. Середню освіту здобув у Львові, вивчав медицину. Навч. 1921–22 у Берліні в майстерні О. Архипенка, слухав лекції П. Клеє у веймар. худож. інституті «Баугауз». Цікавився авангард. течіями. Член гурту прихильників експресіоніз­му, об’єднаних навколо ж. «Zdrój» у м. Познань (Польща). Співпра­цював із краків. ж. «Formiści». 1922 організував виставку групи «Львів. формісти». Від 1925 створював декорації для експе­рим. театрів, 1931–37 оформляв балетні вистави трупи Б. Катц («Вій­на», «Поїзд», «Хасидські тан­ці»). Ілюстрував кн. «Гільгамеш» Ю. Віттліна, «Пісня пісень» Б. Да­на, «Miłość Magdaleny» Р.-М. Ріль­ке (у влас. перекладі польс. з нім. мови; усі – 1922). Спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі кон­­трасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму та нім. «нової речовинності»; від 1930 перейшов до конструктивізму й абстракціонізму, комбінуючи гнучко окрес­лені люд. постаті, геом. й рослинні форми. У 1930-х рр. створював таємничі підводні краєвиди, фантаст. видіння, близькі до стилістики сюрреалізму. Член Львів. профес. союзу художників-пластиків (1932–37 – секр., голова). Учасник худож. виставок у Львові від 1918. Персон. – у Львові (1934). Від 1926 брав участь у діяльності Євр. літ.-худож. товариства, був гол. охоронцем засн. 1934 у Львові Музею євр. реліг. громади й автором музей. путівника (1937). Збирав твори мистецтва (частина зберігається у Музеї євр. мистецтва у Парижі). Організував 1933 у Львові виставку «Євр. худож. промисел» та уклав її каталог. Від 1933 – ред. рубрики «Художні нови­­ни» на львів. радіо. Опублікував ст. «О no­­wej sztuce» і «Nowo­czes­ne urządzenia mieszkań» у г. «Chwi­la» (1930); «О przyszłości sztuk plastycznych we Lwowie» у ж. «Ak­­cja Narodowa», 1934, № 10; «Lwów jako ośrodek współczesnej plasty­ki» у «Gazeta Artystów», 1935, № 22; «Nowocześni plastycy lwow­scy» у часописі «Nowe Czasy», 1935, № 8. Низку доповідей і статей присвятив синагогам, ін. пам’яткам євр. мистецтва в Галичині. Від 1937 – у Парижі. Під час нім. окупації брав участь в русі Опору. Голова Союзу польс. художників у Франції, чл. Асоц. художників-графіків. Роботи Л. експонували 1945–56 у париз. салонах. Тоді використовував переважно сангіну, вугілля, крей­ду, туш («Жінки у розпачі», «Весільний бенкет»). Різьбив неве­ликі теракотові скульптури із зо­­браженнями тварин. У графіці застосовував естамп і суху голку, зокрема у серії офортів «Два­­надцять гравюр» (опубл. 1958). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв.

Тв.: живопис – «Автопортрет із намиленою бородою» (1920), «Под­вір’я», «Залізнична станція вночі», «Прогулянка місяця містом» (усі – 1921), «Музичний натюрморт», «Пляшка з рибою» (обидва – бл. 1922), «Натюрморт із віо­лончеллю» (1922), «Інтер’єр майстерні» (1923), «Натюрморт з аркушем паперу» (бл. 1924), «Джаз» (1925), «Композиція» (1930), «Дві фігури», «Фігура й абстрактні форми» (обидві – бл. 1930), «Квіти та стебла» (1931); рисунки – «Дощ», «Діти їдять морозиво», «Біля столу», «Півні» (усі – 1930-і рр.).

Ю. О. Бірюльов

Основні твори

живопис – «Автопортрет із намиленою бородою» (1920), «Под­вір’я», «Залізнична станція вночі», «Прогулянка місяця містом» (усі – 1921), «Музичний натюрморт», «Пляшка з рибою» (обидва – бл. 1922), «Натюрморт із віо­лончеллю» (1922), «Інтер’єр майстерні» (1923), «Натюрморт з аркушем паперу» (бл. 1924), «Джаз» (1925), «Композиція» (1930), «Дві фігури», «Фігура й абстрактні форми» (обидві – бл. 1930), «Квіти та стебла» (1931); рисунки – «Дощ», «Діти їдять морозиво», «Біля столу», «Півні» (усі – 1930-і рр.).

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF