Ліллє Людвиґ

ЛІ́ЛЛЄ Людвиґ (23. 10. 1897, м. Підволочиськ, нині смт Терноп. обл. — 23. 04. 1957, Париж) — живописець, графік, мистецтвознавець. Середню освіту здобув у Львові, вивчав медицину. Навч. 1921–22 у Берліні в майстерні О. Архипенка, слухав лекції П. Клеє у веймар. худож. інституті «Баугауз». Цікавився авангард. течіями. Член гурту прихильників експресіонізму, об’єднаних навколо ж. «Zdrój» у м. Познань (Польща). Співпрацював із краків. ж. «Formiści». 1922 організував виставку групи «Львів. формісти». Від 1925 створював декорації для експерим. театрів, 1931–37 оформляв балетні вистави трупи Б. Катц («Війна», «Поїзд», «Хасидські танці»). Ілюстрував кн. «Гільгамеш» Ю. Віттліна, «Пісня пісень» Б. Дана, «Miłość Magdaleny» Р.-М. Рільке (у влас. перекладі польс. з нім. мови; усі — 1922). Спочатку тяжів до експресіонізму, застосовував деформації, різкі контрасти, ґротеск; потім творив у дусі кубізму та нім. «нової речовинності»; від 1930 перейшов до конструктивізму й абстракціонізму, комбінуючи гнучко окреслені люд. постаті, геом. й рослинні форми. У 1930-х рр. створював таємничі підводні краєвиди, фантаст. видіння, близькі до стилістики сюрреалізму. Член Львів. профес. союзу художників-пластиків (1932–37 — секр., голова). Учасник худож. виставок у Львові від 1918. Персон. — у Львові (1934). Від 1926 брав участь у діяльності Євр. літ.-худож. товариства, був гол. охоронцем засн. 1934 у Львові Музею євр. реліг. громади й автором музей. путівника (1937). Збирав твори мистецтва (частина зберігається у Музеї євр. мистецтва у Парижі). Організував 1933 у Львові виставку «Євр. худож. промисел» та уклав її каталог. Від 1933 — ред. рубрики «Художні новини» на львів. радіо. Опублікував ст. «О nowej sztuce» і «Nowoczesne urządzenia mieszkań» у г. «Chwila» (1930); «О przyszłości sztuk plastycznych we Lwowie» у ж. «Akcja Narodowa», 1934, № 10; «Lwów jako ośrodek współczesnej plastyki» у «Gazeta Artystów», 1935, № 22; «Nowocześni plastycy lwowscy» у часописі «Nowe Czasy», 1935, № 8. Низку доповідей і статей присвятив синагогам, ін. пам’яткам євр. мистецтва в Галичині. Від 1937 — у Парижі. Під час нім. окупації брав участь в русі Опору. Голова Союзу польс. художників у Франції, чл. Асоц. художників-графіків. Роботи Л. експонували 1945–56 у париз. салонах. Тоді використовував переважно сангіну, вугілля, крейду, туш («Жінки у розпачі», «Весільний бенкет»). Різьбив невеликі теракотові скульптури із зображеннями тварин. У графіці застосовував естамп і суху голку, зокрема у серії офортів «Дванадцять гравюр» (опубл. 1958). Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв.

Тв.: живопис — «Автопортрет із намиленою бородою» (1920), «Подвір’я», «Залізнична станція вночі», «Прогулянка місяця містом» (усі — 1921), «Музичний натюрморт», «Пляшка з рибою» (обидва — бл. 1922), «Натюрморт із віолончеллю» (1922), «Інтер’єр майстерні» (1923), «Натюрморт з аркушем паперу» (бл. 1924), «Джаз» (1925), «Композиція» (1930), «Дві фігури», «Фігура й абстрактні форми» (обидві — бл. 1930), «Квіти та стебла» (1931); рисунки — «Дощ», «Діти їдять морозиво», «Біля столу», «Півні» (усі — 1930-і рр.).

Ю. О. Бірюльов

Основні твори

живопис – «Автопортрет із намиленою бородою» (1920), «Подвір’я», «Залізнична станція вночі», «Прогулянка місяця містом» (усі – 1921), «Музичний натюрморт», «Пляшка з рибою» (обидва – бл. 1922), «Натюрморт із віолончеллю» (1922), «Інтер’єр майстерні» (1923), «Натюрморт з аркушем паперу» (бл. 1924), «Джаз» (1925), «Композиція» (1930), «Дві фігури», «Фігура й абстрактні форми» (обидві – бл. 1930), «Квіти та стебла» (1931); рисунки – «Дощ», «Діти їдять морозиво», «Біля столу», «Півні» (усі – 1930-і рр.).