Розмір шрифту

A

Лімбічна система

ЛІМБІ́ЧНА СИСТЕ́МА (від лат. limbus — край, облямівка) — умовна сукупність певних структур головного мозку (кінцевого, проміжного й середнього від­ділів), повʼязаних між собою фізіологічно (функціонально) завдяки участі в організації емоційно-мотиваційної поведінки, формуван­ні памʼяті та регуляції вегетативних функцій. Структури лімбічної системи роз­міщені у ви­гляді дво­сторон­нього кільця на межі з корою пів­куль головного мозку й від­окремлюють її від стовбура мозку.

Лімбічна система не має чітко окреслених анатомічних меж, до її складу традиційно уналежнюють коркові та під­кіркові структури. Коркові структури формують елементи стародавньої і давньої кори, серед яких:

  • нюхові цибулина, тракт і трикутник (філогенетично найдавніша складова);
  • т. зв. пере­дня продірявлена речовина;
  • спин­на, зубчаста, парагіпокампальні звивини;
  • гіпокамп (ключовий у формуван­ні довготривалої та короткочасної памʼяті);
  • амігдала (мигдалеподібне тіло) — центральна структура для емоцій, зокрема страху, гніву та радості;
  • сосочкоподібні тіла;
  • поясна звивина;
  • медіальна префронтальна кора;
  • септальні ядра;
  • гіпоталамус (бере участь у вегетативній регуляції та мотиваційній поведінці).

Основне фізіологічне при­значе­н­ня лімбічної системи: формува­н­ня емоцій (особливо страху, гніву, радості) через амігдалу; організація мотиваційної поведінки (харчової, статевої, соціальної); регуляція довготривалої та короткочасної памʼяті (пере­важно через гіпокамп); регуляція вегетативних функцій організму (кровообіг, диха­н­ня, травле­н­ня, виділе­н­ня, статевий потяг, функціонува­н­ня внутрішніх органів тощо) через взаємодію з гіпоталамусом; організація процесів саморегуляції поведінки (зокрема інстинктивних) і психічної активності; обробка нюхової інформації (на ран­ніх етапах еволюції мозку); регуляція циклу бадьорість — сон. Завдяки щільній інтеграції з неокортексом і таламусом, лімбічна система опосередковує складні реакції організму на внутрішні та зовнішні по­дразники.

Поня­т­тя лімбічної системи ви­вчають у нейробіо­логії, психофізіології та нейропсихології. У науковий обіг його вперше ввів 1952 американський нейрофізіолог П. Маклін. Він схарактеризував лімбічну систему як сукупність структур головного мозку, що беруть участь в організації поведінки на основі емоцій і мотивів. У своїх подальших дослідже­н­нях П. Маклін по­глибив зна­н­ня про лімбічну систему і за­пропонував теорію три­єдиного мозку (на противагу теорії про дві функціональні пів­кулі головного мозку), згідно з якою мозок людини складається із 3-х частин:

  1. рептилоїдний мозок (від­повід­ає за інстинкти самозбереже­н­ня та продовже­н­ня роду);
  2. лімбічний мозок (за емоційні та пі­знавальні функції);
  3. новий мозок, або неокортекс (сприйня­т­тя, аналітичне мисле­н­ня, інтелект, мова, сві­домість).

Ця модель ві­діграла важливу роль у популяризації знань про мозок, однак нині вона видається спрощеною й умовною. Загалом пита­н­ня будови, при­значе­н­ня, функцій цієї системи лишаються актуальними донині й потребують подальших досліджень. Щоправда, окремі нейробіо­логи вважають, що термін «лімбічна система» не від­ображає повною мірою функціональної складності й різномані­т­тя її структур. У 21 ст. дослідники дедалі частіше пропонують натомість використовувати поня­т­тя «афективних мереж мозку», асоці­йоване без­посередньо лише з емоційно-мотиваційною поведінкою.

Літ.: P. D. MacLean. Some psychiatric implications of physiological studies on the frontotemporal portion of limbic sys­tem (visceral brain) // Electroencephalogra­phy and Clinical Neurophysiology. 1952. Vol. 4, No. 4; J. A. Simpson. The Limbic System // Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 1973. Vol. 39, No. 11; Psy­chopharmacology of the Limbic System. Oxford, 1984; Маруненко І. М., Неведомська Є. О., Волковська Г. І. Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи. К., 2013; L. F. Barrett, A. B. Satpute. Large-scale brain networks in affective and social neuroscience: towards an integrative functional architecture of the brain // Current Opinion in Neurobiology. 2013. Vol. 23(3).

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
черв. 2025
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Медицина і здоровʼя
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
55488
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
4 188
цьогоріч:
841
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1 879
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 22
  • частка переходів (для позиції 8): 39% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Лімбічна система / С. І. Ціхун // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-55488.

Limbichna systema / S. I. Tsikhun // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-55488.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору