Ліндеман Карл Едуардович

ЛІ́НДЕМАН Карл Едуардович (26. 10(07. 11). 1844, м. Нижній Новгород, Росія — 01. 02. 1929, с. Орлове, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл.) — ентомолог, громадсько-політич­ний діяч. Батько В. Ліндемана. Доктор зоології і порівнял. анатомії (1886). Навч. у Казан. (Росія, від 1859) та Моск. (від 1860) університетах. 1865 склав іспит на ступ. канд. природн. н. у Дерпт. університеті (нині Тарту, Естонія). Від­тоді пра­цю­вав у Петров. с.-г. академії (Мос­ква): від 1870 — екс­траординар., у 1880-х рр. — ординар. проф. заг. зоології. Здійснив низ­ку по­їздок на Пд. Росії, Пн. Кавказ, у Зх. Сибір з метою ви­вчен­ня с. господарства і с.-г. шкідників. Під час подорожей озна­йомився з екон. про­блемами нім. колоністів, захисту інтересів яких присвятив свою громад.-політ. діяльність. Після революції 1905–07 брав участь у створен­ні партії октябристів, був спів­головою її моск. ЦК, чл. Гол. правлі­н­ня. 1915–16 ви­ступав із критикою т. зв. ліквідац. законів, які перед­бачали екс­про­пріацію земель нім. колоністів. Після Лютн. революції 1917 брав участь у спробах організувати німців Ро­сії у самост. су­спільно-політ. силу. 1918 пере­їхав до Києва. 1919–21 ви­вчав р-ни поселе­н­ня німців в Україні (1922 за доруче­н­ням нім. під­від­ділу Наркомату зі справ національностей склав за­­писку про значе­н­ня нім. колоній для с. господарства Росії). 1921–27 викладав у Таврій. університеті (Сімферополь): від 1924 — проф. ентомології; водночас 1921–24 — викладач ін. ВНЗів Криму. Фахівець у галузях с.-г. та ліс. ентомології. Ви­вчав біо­логію і масове роз­­­множе­н­ня комах-шкідників с. господарства. Описав низку нових видів. Довів, що за допомогою певних агротех. заходів (час зби­ра­н­ня врожаю, глибина оранки) можна боротися зі шкідниками. Від­крив паразит людського організму, на­званий його імʼям — Sarcoestis Lindemani. Автор праць із систематики і геогр. пошире­н­ня жуків, під­ручників «Лекции по сельскохозяйствен­ной энтомо­логии» (1897), «Основы сравнительной анатомии позво­ноч­ных животных» (1899), «Осно­вы общей зоологии», «Общие ос­новы энтомологии» (обидва — 1902; усі — С.-Пе­тербург).

Пр.: О вредных насекомых. Их значение в сельском хозяйстве и меры их истребления. 1891; Итальянская саран­ча и меры ее истребления. 1893; 1902; О червях, выедающих плешины на ози­мых и яровых хлебах, и о мерах их ис­­требления. 1894; Гес­сенская муха. 1895 (усі — Москва).

Літ.: Алексеенко К. Ко дню 80-летнего юбилея К. Э. Линдемана // Защи­та растений от вредителей. 1925. Т. 2, № 1; Памяти Карла Эдуардовича Лин­­демана // Там само. 1930. Т. 6, № 5–6; Айсфельд А. Карл Линдеман: политическая и обществен­ная деятельность московского ученого // Немцы Мос­квы: истор. вклад в культуру столицы. Мос­­ква, 1997; Волков В. А., Куликова М. В. Рос­сийская профес­сура. XVIII — начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003.

П. Є. Гольдін

Завантажити статтю