Колесников Володимир Григорович
КОЛЕ́СНИКОВ Володимир Григорович (01. 05. 1951, Луцьк – 28. 06. 2014, Полтава) – живописець. Батько Володимира та Дмитра Колесникових. Народний художник України (2004). Член НСХУ (1987). Закін. Львів. інститут приклад. і декор. мистецтва (1978; викл. М. Гладкий, В. Манастирський). На творчій роботі. Від 2000 – проф., завідувач кафедри рисунка, живопису та графіч. дизайну Київ. університету технологій та дизайну. Учасник всеукр. худож. виставок від 1980-х рр. Персон. – у Києві, Москві (обидві – 1989–90), Фільдерштадті (Німеччина, 1989), Полтаві (2008, 2010, 2012). Основні галузі – монум.-декор. мистецтво (розписи), станк. живопис (жанр. картини, портрети, натюрморти, пейзажі), графіка (афіші, соц. і політ. плакати) у стилях реалізму та сюрреалізму. Окремі роботи зберігаються у Полтав. ХМ.
Тв.: плакати – «Колоніалізм» (1980), до театр. вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидва – 1981), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1982), «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Майська ніч» за М. Гоголем, «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (усі – 1983); розписи – «Онкологічна барокамера», «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (обидва – 1982, Укр. мед. стоматол. академія), «Весна» (1984, упр. комун. госп-вом), «Музика квітів» (будинок-інтернат), «Полтавська битва» (аеропорт; обидва – 1985), «Битва під Жовтими Водами», «Возз’єднання», «Маруся Чурай», «Слов’яни» (усі – 1987, автовокзал; усі – Полтава), «Івана Купала» (1984, Будинок культури с. Мартинівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.); живопис – «Автопортрет» (1988), «Вічний поклик» (1981), «Дочка Марина» (1984), «Полин – трава гірка», «Драматург (А. Пундик)», «Печаль» (усі – 1986), «Зрілість» (1987), «Раїса» (1988), «Зимова дорога» (1991), «Виноградники», «Горіхи», «Пустеля» (усі – 1992), «Каміння вічності», «Горіхи на червоному», «Пелюстки», «Алупка», «Танець», «Травнева ніч», «Магнолії», «Персик на заході», «Кримська венера» (усі – 1993), «Безкінечні гори», «Блакитний ранок», «Перли», «Небесна кірха», «Повернення до Японії», «Спокуса в часі (Ірина)», «Листя інжиру (Вікторія)», «Скеля (Автопортрет)» (усі – 1994), «Мадонна» (1995), «Ніжність (Юлія)», «Лілії» (обидва – 1997), «Л. Каденюк» (2000), «Пасічник» (2002), «Скелі» (2003), «Бузок» (2007), «І. Гресик» (2010), «Балерини», «Протистояння», «Олена», «Моя Скіфія» (усі – 2011).
Літ.: Vladimir Kolesnikov. Ч. 1. 1951–1998. Моє життя в мистецтві. Ч. 2. 1998–2011. Людина, яка пахне мистецтвом…: Каталог. П.; К., 2012.
О. О. Авраменко
Основні твори
плакати – «Колоніалізм» (1980), до театр. вистав «Цілуй мене, Кет!» К. Портера, «З коханням не жартують» П. Кальдерона (обидва – 1981), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1982), «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Майська ніч» за М. Гоголем, «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (усі – 1983); розписи – «Онкологічна барокамера», «Майбутня перемога медичної науки над хворобою рак» (обидва – 1982, Укр. мед. стоматол. академія), «Весна» (1984, упр. комун. госп-вом), «Музика квітів» (будинок-інтернат), «Полтавська битва» (аеропорт; обидва – 1985), «Битва під Жовтими Водами», «Возз’єднання», «Маруся Чурай», «Слов’яни» (усі – 1987, автовокзал; усі – Полтава), «Івана Купала» (1984, Будинок культури с. Мартинівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.); живопис – «Автопортрет» (1988), «Вічний поклик» (1981), «Дочка Марина» (1984), «Полин – трава гірка», «Драматург (А. Пундик)», «Печаль» (усі – 1986), «Зрілість» (1987), «Раїса» (1988), «Зимова дорога» (1991), «Виноградники», «Горіхи», «Пустеля» (усі – 1992), «Каміння вічності», «Горіхи на червоному», «Пелюстки», «Алупка», «Танець», «Травнева ніч», «Магнолії», «Персик на заході», «Кримська венера» (усі – 1993), «Безкінечні гори», «Блакитний ранок», «Перли», «Небесна кірха», «Повернення до Японії», «Спокуса в часі (Ірина)», «Листя інжиру (Вікторія)», «Скеля (Автопортрет)» (усі – 1994), «Мадонна» (1995), «Ніжність (Юлія)», «Лілії» (обидва – 1997), «Л. Каденюк» (2000), «Пасічник» (2002), «Скелі» (2003), «Бузок» (2007), «І. Гресик» (2010), «Балерини», «Протистояння», «Олена», «Моя Скіфія» (усі – 2011).
Рекомендована література
- Vladimir Kolesnikov. Ч. 1. 1951–1998. Моє життя в мистецтві. Ч. 2. 1998–2011. Людина, яка пахне мистецтвом…: Каталог. П.; К., 2012.