ЛІСАЧУ́К Георгій Вікторович (13. 12. 1948, м. Великий Токмак, нині Токмак Запоріз. обл.) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2003), професор (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Харків. політех. ін­ститут (1971), де від­тоді й працює (нині Нац. тех. університет «Хар­ків. політех. ін­ститут»): від 2000 — професор кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла й сталей, водно­час від 2001 — нач. н.-д. частини. Напрями дослідже­н­ня: роз­робле­н­ня основних принципів формува­н­ня склокри­сталічних покрит­тів на кераміці із за­даним ком­плексом властивостей, їх синтез, будова і забезпече­н­ня захисту електрон­них та біо­логічних обʼєктів від електромагнітного ви­промінюва­н­ня.