Лісачук Георгій Вікторович

ЛІСАЧУ́К Георгій Вікторович (13. 12. 1948, м. Великий Токмак, нині Токмак Запоріз. обл.) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (2003), професор (2006). Заслужений діяч науки і. т. України (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006). Закін. Харків. політех. інститут (1971), де відтоді й працює (нині Нац. тех. університет «Хар­ків. політех. інститут»): від 2000 — професор кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла й сталей, водно­час від 2001 — нач. н.-д. частини. Напрями дослідж.: розроблення осн. принципів формування склокристаліч. покриттів на кераміці із заданим ком­плексом властивостей, їх синтез, будова і забезпечення захисту електрон. та біол. об’єктів від електромагніт. випромінювання.

Пр.: Повышение эксплуатационных свойств керамики. Х., 1987 (спів­авт.); Стеклокристаллические покрытия по керамике. Х., 2008 (спів­авт.); Викорис­тання відходів виробництва хромооксидних вогнетривів з виготовлення ко­льорових полив // Зб. наук. пр. ПАТ «УкрНДІвогнетривів». 2012. № 112 (спів­авт.); Функціональна кераміка. Х., 2013.

Ю. І. Зайцев

Основні праці

Повышение эксплуатационных свойств керамики. Х., 1987 (спів­авт.); Стеклокристаллические покрытия по керамике. Х., 2008 (спів­авт.); Викорис­тання відходів виробництва хромооксидних вогнетривів з виготовлення ко­льорових полив // Зб. наук. пр. ПАТ «УкрНДІвогнетривів». 2012. № 112 (спів­авт.); Функціональна кераміка. Х., 2013.

завантажити статтю