Лісництво

ЛІСНИ́ЦТВО — виробничо-територіальна одиниця у лісовому господарстві. Є частиною лісогосп. підприємства (лісгоспу — держ., військ., комунального) і підпорядковується йому. Очолює Л. лісничий. Серед функцій Л. — лісовідновлення і лісорозведення, догляд за лісом і його охорона, захист від шкідників і хвороб, боротьба з ліс. пожежами та самовіл. рубками, контроль за діяльністю лісозаготівельників, регулювання побіч. користування в лісі, виготовлення товарів нар. вжитку та ін. Іноді Л. займаються також осушенням заболочених лісів, залісненням пісків, крутих схилів та ярів. Л. керує такими роботами на землях сусід. селян. спілок. Спеціалізація вироб-ва у Л. залежить від типу лісорослин. умов. Л. поділяють на майстер. дільниці, а дільниці — на обходи. Поділ лісогосп. підприємства на Л., майстер. дільниці та обходи здійснює саме підприємство. Станом на 2011, в Україні нараховувалося 1712 Л. у межах адм.-територ. одиниць, підпорядк. Держ. агентству ліс. ресурсів України. Середня площа Л. зменшується з Пн. на Пд. та із Зх. на Сх. і становить 4,3 тис. га. Нині з метою підвищення інтенсивності лісогосп. виробництва започатковано впровадження т. зв. польс. методу господарювання, за яким заготівлю деревини та ін. ресурсів відокремлено (виконують спеціаліз. підприємства), а лісогосп. підприємство поділяють на Л. пл. 1,0–1,5 тис. га. У процесі лісовпорядкування складають «Проект організації і розвитку лісового господарства» підприємства, а для Л. — короткий проект організації і розвитку з повними відомостями про ліс. фонд та обсяги запроектов. заходів.

Літ.: Гірс О. А., Новак Б. І., Кашпор С. М. Лісовпорядкування: Підруч. К., 2004.

С. І. Миклуш