Ліснича Олена Анатоліївна
ЛІСНИ́ЧА Олена Анатоліївна (07. 03. 1957, Москва) – графік, живописець. Член НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1982; викл. В. Ігуменцев, Й. Карась, В. Сизиков). Відтоді співпрацювала з моск. і харків. видавництвами. На твор. роботі. Осн. галузі – станк. і книжк. графіка, живопис. Учасниця всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1984. Персон. – у Харкові (1992, 2003, 2007–09, 2011, 2014), Джерсі-Сіті (США, 1999), Києві (2002). Знято телефільм «Художник Елена Лесничая» (Харків. телебачення, 1997). Деякі роботи зберігаються у Київ. музеї рос. мистецтва, Харків. ХМ та міській худож. галереї, Музеї сучас. мистецтва Джерсі-Сіті. Пише вірші.
Тв.: живопис – «З Новим роком!» (1989), «Пошук у тумані», «Двоє» (обидва – 1990), «Четверо янголів», «Карнавал» (обидва – 1992), «Задумливий король», «Дама» (обидва – 1993), «Жіночий портрет» (1995), «Мешканці зруйнованого замку» (2002), «Автопортрет» (2006), «Братання зайців на капустяному полі» (2014); іл. – до зб. «Стихотворения и поэмы» С. Єсеніна (Москва), «Вместе», власної «Алоэ» (обидві – Харків; усі – 2008).
Літ.: Метаморфозы Елены Лесничей: Каталог. Х., 2008; Минаков С. Заячье одиночество Елены Лесничей // Нова демократія. 2009, 16 січ.
Л. Є. Пономарьова
Основні твори
живопис – «З Новим роком!» (1989), «Пошук у тумані», «Двоє» (обидва – 1990), «Четверо янголів», «Карнавал» (обидва – 1992), «Задумливий король», «Дама» (обидва – 1993), «Жіночий портрет» (1995), «Мешканці зруйнованого замку» (2002), «Автопортрет» (2006), «Братання зайців на капустяному полі» (2014); іл. – до зб. «Стихотворения и поэмы» С. Єсеніна (Москва), «Вместе», власної «Алоэ» (обидві – Харків; усі – 2008).
Рекомендована література
- Метаморфозы Елены Лесничей: Каталог. Х., 2008;Google Scholar
- Минаков С. Заячье одиночество Елены Лесничей // Нова демократія. 2009, 16 січ.Google Scholar