Лісняк Юрій Якович

Визначення і загальна характеристика

ЛІСНЯ́К Юрій Якович (19. 05. 1929, с. Ків­шовата Таращан. р-ну, нині Київ. обл. — 23. 02. 1995, Київ) — пере­кладач. Літ. премії ім. М. Риль­ського (1991) та ім. М. Лукаша (1993). Навч. у Київ. університеті (1945–48). У травні 1948 заарешт. за політ. пере­кона­н­ня і засудж. до 10-ти р. увʼязне­н­ня, звільн. у грудні 1954. Закін. Укр. полігр. ін­ститут (1965). Володів англ., нім., франц., чес. та словац. мовами. Пере­клав з нім. романи «Ми не порох, що летить за вітром» М. Шульца (1964), «Копійчаний роман» Б. Брехта (1965), «Груповий порт­рет з дамою» Г. Беля (1972; спільно з Є. Поповичем), «Молоді літа короля Генріха IV» (1975) і «Літа зрілості короля Генріха IV» (1985) Г. Манна, повісті «Тім Талер, або Про­даний сміх» (1968), «Мій прадідусь і я» (1989) Д. Крюса, нариси й трактати «Англійські фрагменти», «Романтична школа», «Лютеція» і «Боги у ви­гнан­ні» Г. Гайне (у 3 і 4 т. його творів, 1973–74) та ін.; з чес. — романи «Скалаки» А. Ірасека (1967), «Війна з саламандрами» (1978), «Фабрика Абсолюту», ін. проз. твори, а також пʼєси К. Чапека (вміщені в його двотомнику, 1987), низку оповідань Я. Гашека (у т. 2 двотомника, 1983); з англ. — романи «Тяжкі часи» Ч. Дік­кенса (1970), «Джер­рі-островик», «Майкл, брат Джер­рі», «Маленька господиня Великого Будинку» (усі — 1972) Дж. Лондона, «Мобі Дік, або Білий Кит» Г. Мелвіда (1984), «Смерть героя» Р. Олдінґтона, «Шпиль» В. Ґолдінґа (обидва — 1988), повість «Троє в одному човні, якщо не рахувати собаки» Дж.-К. Джерома (1974), збірку новел «Місто страшної ночі» Р. Кіплінґа (1979), пʼєси «Приборка­н­ня норовливої», «Сон літ­ньої ночі» (обидві — 1985) і «Перікл, цар Тірський» (1987) В. Шек­­спіра; з франц. — романи «Харчівня “Королева Гусячі Лапки”», «Злочин Сільвестра Бонара» (обидва — 1976), «Острів пінгвінів» та «Пов­ста­н­ня ангелів» (оби­два — 1977) А. Франса, «Шагреньова шкіра» О. де Бальзака (1990). У перекл. Л. ви­йшли також збірки чес. (1975), нім. (1976) і франц. (1980) прислі­вʼїв, окремі вірші Дж. Джойса, І. Бахман, Т. Еліота та ін. Разом з П. Таращуком пере­клав «Історію західної філософії» Б. Рас­села (1996). Л. з точністю пере­давав зміст оригіналу і зберігав своєрідність автор. стилю. Автор низки літературозн. статей.

Літ.: Наливайко Д. Пере­кладач широкого профілю // ЛУ. 1978, 10 берез.; Пере­падя А. І подив перед світом... // Там само. 1989, 15 черв.; Шовкун В. Майстер української гільдії пере­кладачів // Там само. 1991, 14 берез.; До­ценко Р., Попович Є., Сенюк О. та ін. Слово проща­н­ня // Там само. 1995, 2 берез.

В. І. Ткаченко, М. Є. Даві­денко

Завантажити статтю