Лісовий Олексій Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ЛІСОВИ́Й Олексій Андрійович (06. 03. 1953, м. Новоград-Волинський Житомир. обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (1993). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. І. Красний, Т. Лящук, О. Овчинникова, А. Чебикін). Відтоді працював худож. ред. видавництва «Урожай»; від 1985 — декоратор Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки (обидва — Київ). Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Новограді-Волинському (2000, 2013), Києві (2014). Створює пейзажі, темат. картини у реаліст. традиціях нац. живопису. Окремі полотна зберігаються у Новоград-Волин. літ.-мемор. музеї Лесі Українки, Дніпроп. ХМ, Нац. музеї медицини України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Фонтан “Самсон”», «Спогади про літо», «Маскарад» (усі — 1982), «Останній сніг», «Воздвиженська церква» (обидва — 1983), «Софія Київська» (1985), «Березень» (1990), «Осіннє золото», «Ранок на Поліссі» (обидва — 2000), «Дари лісу», «Церква св. Юрія у Седневі» (обидва — 2013), «Олександрівський млин у Новограді-Волинському» (2014); плакати — «Г. Сковорода: “Світ ловив мене, але не впіймав”», «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово» (обидва — 1985), «Немає іншої країни…» (1986).