Лісовська Марія Павлівна

Визначення і загальна характеристика

ЛІСО́ВСЬКА Марія Павлівна (28. 08. 1922, с. Лиски, нині Прилуц. р-ну Чер­ніг. обл. — 10. 03. 1981, Донецьк) — письменниця. Член СП СРСР (1961). Закін. Харків. університет (1946). Учителювала у Донецьку (1946–76). Спільно з К. Тесленком написала зб. оповідань «Скільки житиму — любитиму» (Сталіно, 1959), «Відлуння серця» (Д., 1972), по­вісті «На морі слідів не лишається» (1960), «Крізь громовицю» (1961; обидві — Сталіно), «Знайдені кри­ла» (1962), «Різноцвіття» (1966; обидві — Донецьк), «Незгасимі зоряниці» (Д., 1978; рос. перекл. — Москва, 1985), «Богучари» (Д., 1982). Твори переважно на морал.-етичну, екол., шкіл. тематику.

Завантажити статтю