Лісовський Олексій Миколайович
ЛІСО́ВСЬКИЙ Олексій Миколайович (12(24). 02. 1861, с. Мачухи, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. — 15. 02. 1934, м. Краснодар, РФ) — письменник, етнограф, громадсько-культурний діяч. Закін. Полтав. класичну гімназію (1879), юрид. факультет Новорос. університету в Одесі (1886). Працював у судових палатах Одеси і Харкова; від 1890 — секр. земського суду в Миргороді, де захопився поезією Т. Шевченка; 1892–98 — секр. Полтав. губерн. земської управи. Став одним із організаторів місц. Товариства любителів симф. музики. Переклав російською мовою «Песню о Гайавате» Г.-В. Лонґфелло (1894). За участь у ліберал. русі 1898 висланий з Полтави. Від 1899 — керівник канцелярії нач. Катеринослав. залізниці. Був ред. вид. «Описание Криворожского рудного бассейна» (1893) і високоякіс. путівника «По Екатерининской железной дороге» (Екатеринослав, 1903, вып. 1), відзнач. Петров. премією РАН. Написав декілька драм. творів для сцени. 1905 організував страйк залізничників, за що був ув’язнений. Після звільнення 1906 займався культурно-просвітниц. діяльністю. До червня 1911 прочитав 320 лекцій у 45-ти містах Росії. Від 1884 друкувався в «Одесском вестнике», «Новороссийском телеграфе», «Одесских новостях», «Киевском слове», «Хуторянине», «Южных записках», «Кубанских областных ведомостях». Л. — автор проз. і драм. творів («Збірник творів», С., 1901), фольклор. дослідж. «Опыт изучения малорусских дум» (П., 1890), «Биография и характеристика кобзаря Т. М. Пархоменко» («Вестник Юга», 1903), а також літературозн. розвідки «Главные мотивы в поэзии Т. Г. Шевченко» («Одесский листок», 1891; окреме вид. — П., 1896), присвяч. аналізу поем «Катерина», «Гайдамаки», «Наймичка», «Неофіти». Критика зустріла появу цієї праці загалом несхвально. І. Стешенко на сторінках «Киевской старины» (1896, № 10) аргументовано доводив, що авторові через відсутність розуміння ним завдань історика літ-ри не вдалося показати справжню сутність шевченків. поезії. Різко негативні оцінки висловлено і на сторінках одес. щотижн. «По морю и суше» (1896, 15 сент.). На думку рецензента, читач у брошурі Л. не знайде повної і точної характеристики поета, поза увагою залишено визначал. риси творчості Т. Шевченка, не розглянуто осн. мотиви лірики тощо. Водночас згадану працю Л. прихильно цитував Микола Євшан у ст. «Тарас Шевченко» (1911; перевид. — К., 1998). Л. не раз виступав з лекціями про поета та його спадщину, брав участь у вечорах його пам’яті. Від 1912 — у Катеринодарі (нині Краснодар), працював у правлінні товариства Чорномор.-Кубан. залізниці. 1913 був допитаний у справі про «належність до соціал-демократичної української партії» за пропаганду серед козац. насел. ідей про «відокремлення України в автономне володіння під керівництвом батька гетьмана». Перебував під таєм. наглядом поліції. Дійсний член Товариства любителів вивчення Кубан. обл. (від 1912). Під час воєн. дій 1918–20 редагував ж. «Кубанская рада». В останні роки життя був незмін. ведучим симф. концертів у Краснодарі. Помер від висип. тифу.
Тв.: Безталанний: Драма (Сюжет запозичений з М. Лермонтова). С., 1901; Дві сестри: Драма. С., 1901; Зла мачуха: Драма. С., 1901; Хома Коваль: Драм. оперета. С., 1901; Хто батька покидає, того Бог карає: Драм. картини. С., 1901; Кубанский край: Геогр. очерк. Екатеринодар, 1920.
Літ.: Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. П., 1912; Ротач П. П. Матеріали до українського словника «Літературна Полтавщина» // Архіви України. 1966. № 5; Чумаченко В. К. Забытый кубанский шевченковед: (Мат. к биографии А. Н. Лисовского) // Третьи кухаренковские чтения: Мат. краевой науч.-теор. конф. Краснодар, 1999; Чабан Н. П. Из лекторской деятельности А. Н. Лисовского (по архивным материалам 1909–1911 годов // Дворяне в истории и культуре Кубани. Краснодар, 2001.
В. К. Чумаченко
Основні твори
Безталанний: Драма (Сюжет запозичений з М. Лермонтова). С., 1901; Дві сестри: Драма. С., 1901; Зла мачуха: Драма. С., 1901; Хома Коваль: Драм. оперета. С., 1901; Хто батька покидає, того Бог карає: Драм. картини. С., 1901; Кубанский край: Геогр. очерк. Екатеринодар, 1920.
Рекомендована література
- Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. П., 1912;
- Ротач П. П. Матеріали до українського словника «Літературна Полтавщина» // Архіви України. 1966. № 5;
- Чумаченко В. К. Забытый кубанский шевченковед: (Мат. к биографии А. Н. Лисовского) // Третьи кухаренковские чтения: Мат. краевой науч.-теор. конф. Краснодар, 1999;
- Чабан Н. П. Из лекторской деятельности А. Н. Лисовского (по архивным материалам 1909–1911 годов // Дворяне в истории и культуре Кубани. Краснодар, 2001.