Розмір шрифту

A

Лісостепові ландшафти

ЛІСО­СТЕПОВІ́ ЛАНДША́ФТИ — зональна група (тип) ландшафтів гео­графічних рівнин­ної частини України, виділена за балансом тепла та вологи. Л. л. характеризуються спіл. зонал. ґрунт.-рослин. покривом на від­­повід. літоген. основі приповерх­невих (антропоген.) від­кладів. Для них властиві оптимал. спів­від­ноше­н­ня тепла та вологи (випаровува­н­ня вологи за вегетац. період рослин майже дорівнює кількості атмо­сфер. опадів), пошире­н­ня грабових, дубових, грабово-, липово-і ясеново-дубових лісів та лучно-степ. рослин­ності, сірих ліс. ґрунтів, чорноземів опід­золених і типових, які сформувалися на легко- і середньосу­глинистих лесових породах і лесах. Знаходяться у лісо­степ. зоні України, пн. межа якої простежується за роз­міще­н­ням сірих ліс. ґрунтів і чорноземів опідзо­лених, сформованих на лесових породах, а пд. — за лінією суціл. пошире­н­ня чорноземів глибоких середньогумусних, яка про­стягається широкою смугою в серед. частині України з Пд. Зх. на Пн. Сх., від кордону з Молдовою до кордону з Росією. (Див. також Лісо­степ).

Значна неоднорідність геол. будови та рельєфу лісо­степ. зони зумовила неоднорідність Л. л., які за ознаками морфології рельєфу та літологією порід обʼєд­нують в 4 під­групи (роди): височин­ні з антропоген. покривом на докембрій. і палеозой. породах, пере­критих палеоген-неоген. від­кладами, — ландшафти сх. й пд.-сх. частин Поділ. і Придні­пров. височин, тектонічно приурочені до УЩ; височин­ні з потуж. антропоген. покривом на палеоген-неоген. від­кладах — ландшафти Київ. плато і Канів. гір; низовин­ні з потуж. антропоген. покривом на палеоген. від­кладах — ландшафти Придні­пров. низовини та Полтав. рівнини, тектонічно приурочені до Дні­пров.-Донец. западини; височин­ні з антропоген. покривом на крейд. і палеоген-неоген. від­кладах — ландшафти від­рогів Середньорос. височини, тектонічно приурочені до Воронез. кри­сталіч. масиву.

Височин. характер рельєфу, до­статнє зволоже­н­ня і пошире­н­ня лесових порід сприяє роз­витку площин. і глибин. ерозії, зсувів, осі­да­н­ня, акумуляції.

Л. л. за­знали інтенсив. с.-г. впливу, первин­ні ліси та лучні степи збереглися мало, лісистість становить в середньому 12,5 %. Їхнє рац. викори­ста­н­ня перед­бачає проведе­н­ня меліорат. протиероз. заходів.

Літ.: Физико-гео­графическое ра­йонирование Украинской ССР. 1968; Маринич А. М., Ланько А. І., Щербань М. І., Шищенко П. Г. Фізична гео­графія Української РСР. 1982 (обидві — Київ); див. також Лісо­степ.

А. В. Мельник

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
55727
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
868
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 6):
Бібліографічний опис:

Лісостепові ландшафти / А. В. Мельник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-55727.

Lisostepovi landshafty / A. V. Melnyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-55727.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору