Літаври
«ЛІТА́ВРИ» — громадсько-публіцистичний літературно-мистецький тижневик. Виходив 1941 у Києві (усього 4 числа, наклад 5 тис. прим.) як неділ. додаток до г. «Українське слово». Позначка U1 на остан. сторінці внизу означала, що видання контролював батальйон пропаганди для України. Ідеї укр. державності, які сповідували І. Рогач (відп. ред.) та О. Теліга (ред.), не задовольняли нім. владу, їх було заарештовано і розстріляно. Друкував поезії І. Ірлявського, Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, Є. Плужника, О. Стефановича, П. Филиповича, Є. Яворівського та ін., новели Н. Калюжної, В. Стефаника. Зокрема у ч. 2 вміщено ст. «Жертва» О. Лащенка та «Герої Базара» О. Штуля про остан. рейд укр. військ. частин та героїчну смерть його учасників під Базаром 1921; у ст. «Література в закутні» М. Первач подав оцінку рад. літ-ри, стверджуючи, що система поставила літературу на службу партії і висунула гасло соцреалізму, що призвело «до різкого падіння художніх цінностей»; ст. «Про українське образотворче мистецтво» М. Михалевича про мист. життя; у матеріалах «Майбутність» О. Долі та «Зберегти для нащадків!» О. Флоринського описано красу Києва, його значення як мист.-культур. осередку Сх. Європи. У ч. 4 у ст. «Козаки і свинопаси» О. Штуль характеризував рад. владу та укр. літературу, зокрема їхній взаємозв’язок і взаємонесприйняття; надруковано також ст. «На зльоті життя» (про О. Влизька) Є. Яворівського, «Григорій Косинка» О. Лащенка, «Жертва розп’ятих днів» (про Д. Фальківського) С. Кокота, «Театр ім. Т. Г. Шевченка» Г. Рогальської. Новини друкував у рубриках «Мистецька хроніка», «Хроніка».
Рекомендована література
- Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939–1944 рр.): Істор.-бібліогр. дослідж.: У 2 т. Т. 1. Л., 2007.