Літературно-науковий збірник
«ЛІТЕРАТУ́РНО-НАУКО́ВИЙ ЗБІ́РНИК» — літературно-мистецьке та історико-культурологічне видання. Вийшло лише одне число 1952 у Нью-Йорку накладом УВАН у США. Головний редактор — Юрій Дивнич (Ю. Лавріненко). Художнє оформлення здійснив Я. Гніздовський. Вид. планувалося Ю. Лавріненком як квартальник. Його листи до У. Самчука та М. Ореста свідчать про те, що фінанс. підтримку видавн. група (Ю. Тищенко та М. Ветухів) сподівалася одержати від амер. Сх.-європ. фонду. У збірнику вміщено поезії Л. Лимана, Е. Андієвської, О. Веретенченка, М. Ореста, повість Д. Гуменної «Мана», розділ «Я бачив, як умирав Берлін» із кн. спогадів У. Самчука «П’ять по дванадцятій. Записки на бігу», перекл. С. Гординського вірша Е. Верхарна «Хвала вітрові» та Е. Гаракура «Замок», а також перекл. І. Лисяка-Рудницького з нім. мови есе Б. Ґеца «Українська і російська стихії у Гоголя», який фактично був післямовою до нім. вид. вибр. творів М. Гоголя; літературозн. статті Ю. Шереха «Етюди про національне в літературах сучасності. До теорії національно-органічного стилів» та Д. Чижевського «Поза межами краси (До естетики барокової літератури)», рец. Ю. Шереха «Глибока провінція», П[етра] О[дарченка] «Новий російський переклад Лесі Українки» та «Іван Манджура: Вибрані твори…», В. Карпової «Іван Багряний: “Сад Гетсиманський…”» та «Докія Гуменна: “Діти Чумацького Шляху…”», Й. Гірняка «Коли помиляється режисер»; істор., культурол. та літ.-мист. розвідки й замітки: Ю. Тищенко-Сірий «Перші українські масові політичні газети “Село” і “Засів” (1909–1912)», М. Ветухів «Основні етапи розвитку української Академії наук», О. Оглоблин «Василь Капніст (1756–1823)», П. Голубенко «Війна з літературою (1941–1951, УРСР)», Й. Гірняк «Театр на Бродвеї», І. Кошелівець «Т. О. Еліот і А. Мек Ляйіц» та «Літературно-мистецькі нотатки з Європи», Л. Биковський «Спадщина по Юрію Липі», В. Дорошенко «Літературна діяльність Симона Петлюри», С[вятослав] Г[ординський] «Українські мистці в Америці», І. Сосневицький «Українське музичне життя в Нью Йорку 1951 р.», Є. Оленський «До творчих зв’язків сучасної української музики з шуканням Заходу» та ін. Не увійшло до 1-го збірника кілька ювілей. нотаток, зокрема про М. Ореста та У. Самчука, написані П. Одарченком та Ю. Лавріненком. Уже набрані матеріали без згоди гол. ред. вилучив Ю. Тищенко, щоб прибрати зайвих 8 сторінок тиражу. Ю. Лавріненко підготував 2-е число збірника, однак через брак коштів воно так і не з’явилося. У Відділі рукопис. фондів і текстології Інституту літ-ри НАНУ (Київ, ф. 215, од. зб. 209, арк. 16) зберігається його машинопис. зміст. До нього повинні були увійти такі матеріали: вірші Є. Маланюка, В. Барки, М. Ореста, С. Гординського, Г. Черінь, О. Зуєвського, Л. Полтави, О. Лятуринської, «Повість про Харків» Л. Лимана, новела І. Качуровського «Наказ», уривок із кн. У. Самчука «П’ять по дванадцятій. Записки на бігу» — «Під каштанами Гете», спогади М. Татуся та М. Ореста про перебування С. Єфремова в Ярослав. політізоляторі, істор. розвідки Б. Крупницького «Україна між Заходом і Сходом» та О. Оглоблина «Василь Капніст (закінчення)», літературозн. дослідж. Ю. Шереха «Етюди про національне в літературах сучасності (Л. Араґон)», стаття Т. Осьмачки «Чистка письменників», «Філософія мистецтва» О. Архипенка, «Архипенко (критичний етюд з ілюстраціями)» Я. Гніздовського, «Зміна криз» Х. Ортеґи-і-Ґассета, а також нотатки та рец. В. Дорошенка, І. Кошелівця, Т. Соснового, І. Лисяка-Рудницького, П. Кравчука, О. Ізарського, І. Качуровського, Д. Горняткевича, С. Гординського. Ю. Лавріненко планував також опублікувати листування Лесі Українки і М. Драгоманова, яке підготував П. Одарченко. І хоча 2-е число так і залишилося в проекті, у подальшому збірники письменниц. організації в діаспорі «Слово» продовжили кращі традиції «Л.-н. з.».
Літ.: Лущій С. «Я розумію вагу і значення Вашого видання...»: про епістолярну історію «Літературно-наукового збірника» // СіЧ. 2009. № 1.
С. І. Лущій
Рекомендована література
- Лущій С. «Я розумію вагу і значення Вашого видання...»: про епістолярну історію «Літературно-наукового збірника» // СіЧ. 2009. № 1.