Літературно-науковий збірник

«ЛІТЕРАТУ́РНО-НАУКО́ВИЙ ЗБІ́РНИК»  — літературно-мистецьке та історико-культурологічне видання. Вийшло лише одне число 1952 у Нью-Йорку накладом УВАН у США. Головний редактор — Юрій Дивнич (Ю. Лавріненко). Художнє офор­млення здійснив Я. Гніздовський. Вид. планувалося Ю. Лавріненком як квартальник. Його листи до У. Самчука та М. Ореста свідчать про те, що фінанс. підтримку видавн. група (Ю. Тищенко та М. Ветухів) сподівалася одержати від амер. Сх.-європ. фонду. У збірнику вміщено поезії Л. Ли­мана, Е. Андієвської, О. Веретенченка, М. Ореста, повість Д. Гу­менної «Мана», розділ «Я бачив, як умирав Берлін» із кн. спогадів У. Самчука «П’ять по дванадцятій. Записки на бігу», перекл. С. Гординського вірша Е. Верхарна «Хвала вітрові» та Е. Гаракура «Замок», а також перекл. І. Лисяка-Рудницького з нім. мови есе Б. Ґеца «Українська і російська стихії у Гоголя», який фактично був післямовою до нім. вид. вибр. творів М. Гоголя; літературозн. статті Ю. Шереха «Етюди про національне в літературах сучасності. До теорії національно-органічного стилів» та Д. Чижевського «Поза межами краси (До естетики барокової літератури)», рец. Ю. Ше­реха «Глибока провінція», П[етра] О[дарченка] «Новий російський переклад Лесі Українки» та «Іван Манджура: Вибрані твори…», В. Карпової «Іван Багряний: “Сад Гетсиманський…”» та «Докія Гуменна: “Діти Чумацького Шляху…”», Й. Гірняка «Коли помиляється режисер»; істор., культурол. та літ.-мист. розвідки й замітки: Ю. Тищенко-Сірий «Перші українські масові політичні газети “Село” і “Засів” (1909–1912)», М. Ветухів «Основні етапи розвитку української Академії наук», О. Оглоблин «Василь Капніст (1756–1823)», П. Голубенко «Війна з літературою (1941–1951, УРСР)», Й. Гірняк «Театр на Бродвеї», І. Кошелівець «Т. О. Елі­от і А. Мек Ляйіц» та «Літературно-мистецькі нотатки з Європи», Л. Биковський «Спадщина по Юрію Липі», В. Дорошенко «Літературна діяльність Симона Петлюри», С[вятослав] Г[ордин­ський] «Українські мистці в Америці», І. Сосневицький «Українське музичне життя в Нью Йорку 1951 р.», Є. Оленський «До творчих зв’язків сучасної української музики з шуканням Заходу» та ін. Не увійшло до 1-го збірника кілька ювілей. нотаток, зокрема про М. Ореста та У. Сам­чука, написані П. Одарченком та Ю. Лавріненком. Уже набрані матеріали без згоди гол. ред. вилучив Ю. Тищенко, щоб прибрати зайвих 8 сторінок тиражу. Ю. Лавріненко підготував 2-е число збірника, однак через брак коштів воно так і не з’я­вилося. У Відділі рукопис. фондів і текстології Інституту літ-ри НАНУ (Київ, ф. 215, од. зб. 209, арк. 16) зберігається його машинопис. зміст. До нього повинні були увійти такі матеріали: вірші Є. Ма­ланюка, В. Барки, М. Ореста, С. Гординського, Г. Черінь, О. Зу­євського, Л. Полтави, О. Лятуринської, «Повість про Харків» Л. Лимана, новела І. Качуровського «Наказ», уривок із кн. У. Сам­чука «П’ять по дванадцятій. Записки на бігу» — «Під каштанами Гете», спогади М. Татуся та М. Ореста про перебування С. Єфремова в Ярослав. політізоляторі, істор. розвідки Б. Крупницького «Україна між Заходом і Сходом» та О. Оглоблина «Василь Капніст (закінчення)», літературозн. дослідж. Ю. Ше­реха «Етюди про національне в літературах сучасності (Л. Араґон)», стаття Т. Осьмачки «Чистка письменників», «Філософія ми­стецтва» О. Архипенка, «Архипенко (критичний етюд з ілюстраціями)» Я. Гніздовського, «Зміна криз» Х. Ортеґи-і-Ґассета, а також нотатки та рец. В. Дорошенка, І. Кошелівця, Т. Соснового, І. Лисяка-Рудницького, П. Крав­чука, О. Ізарського, І. Качуровського, Д. Горняткевича, С. Гординського. Ю. Лавріненко планував також опублікувати листуван­ня Лесі Українки і М. Драгоманова, яке підготував П. Одар­ченко. І хоча 2-е число так і залишилося в проекті, у подальшому збірники письменниц. організації в діаспорі «Слово» продовжили кращі традиції «Л.-н. з.».

Рекомендована література

1. Лущій С. «Я розумію вагу і значення Вашого видання...»: про епістолярну історію «Літературно-наукового збірника» // СіЧ. 2009. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю