Літологія

ЛІТОЛО́ГІЯ (від літо… та …логія) — наука про осади та осадові породи, їхній склад, будову, походже­н­ня, номенклатуру та закономірності просторового роз­міще­н­ня. Осадами є природні скупче­н­ня мінерал. або орган. речовин, сформовані в умовах земної поверх­ні (на дні водойм або на поверх­ні суші) унаслідок дії екзоген­них процесів, осад. породами — осади, які в умовах верх. частини земної кори про­йшли стадію діагенезу й утворили геол. тіло. Предметом дослідж. Л. є сучасні та викопні осади й їхня динаміка, осад. породи і геол. тіла, складені ними, їхнє пошире­н­ня у земній корі, звʼязок з корис. копалинами та їхня роль в екології. Мета Л. — пі­зна­н­ня осад. порід для виріше­н­ня широкого комплексу теор. і практич. питань, що роз­кривають суть осадонакопиче­н­ня, осад. породо- та рудо­утворе­н­ня. Як окрема галузь геології Л. ви­окремилася на­прикінці 19 — на поч. 20 ст. із заг. петро­графії як результат різноманіт. дослідж., що по­єд­нувалися з ви­вче­н­ням речовин. складу осад. порід і повʼязаних з ними корис. копалин (праці нім. геологів Й. Вальтера, Г. Потоньє, англ. — Г.-К. Сорбі, амер. — Дж. Бар­рел­ла, Т.-В. Вогана, укр. — Я. Самойлова, рос. — П. Земʼятченсь­ко­го, О. Карпінського, О. Па­влова). Подальший роз­виток і становле­н­ня цієї науки повʼязані з роботами франц. ученого Л. Кайє, англ. — Г.-Б. Мільнера, амер. — В.-Г. Твенгофела, В. Крамбейна, Ф.-Дж. Пет­тіджона, укр. — М. Логвиненка, рос. — М. Швецова, В. Батурина, Л. Пустовалова, М. Страхова, Л. Рухіна. Термін «Л.» уперше викори­став швед. природо­знавець 18 ст. К. Лін­ней для по­значе­н­ня напряму дослідж. міне­­рал. речовини. У нім. наук. літературі вже на­прикінці 19 ст. Л. називали науку про осад. породи. 1932 В. Батурин та 1940 Л. Пустовалов поня­т­тя «Л.» викори­стали для назви навч. дисципліни, присвяченої ви­вчен­ню осад. порід (замість терміна «петро­графія осад. порід»). Це дало поштовх до формува­н­ня в СРСР науки Л. У низці європ. країн і США цю науку називають седиментологією (sedimentology). У структурі Л. роз­різняють 3 роз­діли. Перший присвячений методам дослідж. осад. порід, другий — опису речовин. складу та будови осад. порід різних типів і класів, їхній систематиці та генезису, третій — заг. теорії осад. породо­утворе­н­ня. Л. тісно повʼя­зана з ін. науками геол. циклу — страти­графією, палеонтологією, петро­графією, мінералогією, історичною геологією, геоло­гією моря, тектонікою тощо. Нині в Україні літолог. дослідж. за­ймаються науковці Укр. геол.-розв. ін­ституту, Ін­ституту геол. наук НАНУ (обидва — Київ), Ін­ституту геотех. механіки НАНУ (Дні­пропетровськ), Ін­ституту геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів) та ін., низки ВНЗів, зокрема Нац. гірн. університету (Дні­пропетровськ), Донец. тех. університету, геол. і геогр. факультетів Дні­проп., Київ., Львів., Одес., Харків. університетів.

Завантажити статтю