Лішанський Євген Юхимович

ЛІША́НСЬКИЙ Євген Юхимович (28. 04. 1937, Київ — 07. 01. 2024, там само) — архітектор. Син Ю. Лішанського. Заслужений архітектор України (1997). Дійсний член Укр. академії архітектури (2007). Премія РМ СРСР (1989). Державна премія України у галузі архітектури (2008). Повний кавалер ордена «За заслуги». Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1960). Відтоді пра­цював в Укр. інституті проектування міст «Діпромісто» (Київ): від 1966 — гол. архітектор проекту, від 1976 — гол. архітектор архіт.-планув. майстерні № 3; 1981–99 — в інституті «Київпроект»: від 1981 — керівник архіт.-планув. майстерні № 7, від 1985 — заступник нач. Упр. «Київгенплан»; від 1999 — віце-президент корпорації «Солідарність»; від 2013 — директор ТОВ «Інститут міського цивіл. проектування» (усі — Київ). Брав участь у розробленні понад 80 великих містобуд. проектів. Гол. архітектор проектів генпланів Києва на період до 2005, Донецька–Макіївки, Прип’яті (Київ. обл.), Калуша (Івано-Фр. обл.) та ін.; приміс. зон Києва, Дніпропетровська–Дніпродзержинська, Донецька–Макіївки; схем рай. розпланування областей України та Казахстану, житл. р-нів Києва, Макіївки, Володимир-Волинського (Волин. обл.), Калуша, Прип’яті. Спроектував торг. центр «Петрівка», офісно-готел. центр у затоці Вовкувата, центр сімей. дозвілля «Дивосвіт» (усі — 2000–08) у Києві. Автор низки праць з питань теорії та практики містобудування.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю