Лобач-Жученко Борис Борисович

ЛОБА́Ч-ЖУЧЕ́НКО Борис Борисович (04(16). 11. 1899, С.-Пе­тербург — 20. 09. 1995, Москва) — літературознавець. Правнук Марка Вовчка й О. Марковича. Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Мор. корпус (Петроград, нині С.-Петербург, 1918), навч. у Вищому тех. училищi (Мос­ква, 1918–19). Викладав у військ. і тех. навч. закладах. У 1930-х рр. зазнав переслідувань із боку рад. влади, залишився без роботи, що було пов’язано з арештом та ув’язненням на Соловках його батька. Від 1960 дослі­джував життя і творчість Марка Вовчка, опрацював родин. архів, що стало основою кн. «Літопис життя і творчості Марка Вовчка» (К., 1969), «Марко Вовчок на Кавказе. По следам семейного архива» (Нальчик, 1976), «Про Марка Вовчка. Сторінки до біографії письменниці» (К., 1979), «О Марко Вовчок. Воспоминания, поиски, находки» (К., 1987) та статей, опубл. переважно у ж. «Радянське літературознавство». У спів­авт. із Л. Ільницькою уклав бібліогр. покажчик «Марко Вовчок у колі сучасників» (Л., 1983), упорядкував і прокоментував вид. «Листи до Марка Вовчка» (К., 1979, т. 1–2) та «Листи Марка Вовчка» (К., 1984, т. 1–2). Від серед. 1960-х рр. підтримував тісні зв’язки з Інститутом літ-ри НАНУ (Київ), музеєм Марка Вовч­ка у Немирів. пед. училищі (Вінн. обл.) та вінн. літераторами і науковцями. У грудні 1983 брав участь у респ. наук. конф. у Він­ниці та обл. урочистостях у Немирові, присвяч. 150-річчю від дня народж. Марка Вовчка. Автор спогадів «Записки по­след­него гардемарина» (Мос­ква, 1994) і низки наук. праць із військ.-тех. питань.

Рекомендована література

1. Брандіс Є. Про внука Марка Вовч­ка // Лобач-Жученко Б. Б. Про Марка Вовчка. Сторінки до біографії письменниці. К., 1979;
   Google Scholar Internet
2. Никитюк Т. Життя прожити // ЛУ. 1989, 21 груд.;
   Google Scholar Internet
3. Зимомря М. Кровно пов’язаний з Україною // Дзвін. 1990. № 1;
   Google Scholar Internet
4. Його ж. Борис Борисович Лобач-Жученко: Некролог // Ди­­вослово. 1996. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю