ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Лобода Володимир Вікторович

ЛОБОДА́ Володимир Вікторович (06. 07. 1943, Дніпропетровськ – 18. 12. 2023, Львів) – живописець, графік, скульптор, поет. Син Віктора, чоловік Людмили Лобод. Навчався мистецтву при­ватно у Б. Білозірського, В. Самодриги, М. Соколова (1957–60), Київському художньому інституті (1965–68), закінчив архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (1971). Від 1981 на творчій роботі у Львові. Учасник мистецьких виставок від кін. 1960-х рр. Персональні – у Львові (1989–90), Ка­неві (Черкаська обл., 1991), Люб­ліні (Польща, 1994), Москві (2001, 2007). Еволюціонував від умовного до фігуративного живопису. Створював олійні та акварельні краєвиди, пор­трети, ню; гравюри в руслі пост­модерністської концепції, скульптури та монументально-декоративної роботи з пісковику, вапняку, граніту, ме­­талу і дерева. Використовував основні графічні техніки (акварель, ліно­рит, офорт, літографія тощо). Створив вітражі «Лірика», «Комедія», «Епос», «Драма» (усі – 1974, для театр. бару), «Півтори квітки розквітло», «Шість дівочих облич», «Чотири пташки», «Шість риб» (усі – 1977, для театр. кафе), два вітражі для крам­ниці «Синій птах» (1976; усі – Дніпропетровськ, не збережено). Організував 1988 артистичне товариство «Степ» у Дніпропетровську. Про його творчість знято кілька телефільмів. Писав вірші. Проілюстрував зб. «Кобзар» Т. Шевченка, поему «Мазепа» Дж. Байрона, власну кн. гравюр і поезії «Голод – Реквієм» (усі – Львів, 2010). Деякі роботи зберігаються у Шевченківському національному заповіднику (Канів), Сумському ХМ.

Тв.: живопис – «Спрага» (1969), «Скіф­ська баба» (1970), «Доярка» (1971), «Тривога» (1972), «Мазепа і Марія» (1975), «Поет» (1976), «Крим. Гурзуф» (1977), «Таємна вечеря» (1981), «Діалог», «Мовчання», «Жидівський цвинтар» (усі – 1982), «Степ» (1984), «Самотня» (1985), «Руїна Воскресенської церкви» (1987), «Три осики. Поле дозріває», триптих «Спас у степах» (усі – 2008); серія «Історичні та громадські діячі (Портрет нації)» (від 1979); п’ятнадцятиділ. іконостас, присвяч. Страстям Христовим (1989, Львів. галерея мистецтв); цикл «На рядні» (2008–10); графіка – цикли ліноритів: «Абетка» (1975), «Постаті» (1976), «Галичина» (1983), «Голод. Реквієм» (1984), «Козак Мамай», «І. Мазепа», «Моління», «Тарас Бульба», «Велика мандрівка в Україну» (усі – 1986), «Дерево життя», «Тисячоріччя хрещен­ня Русі-України», «Гравці», «Журба, надія і краса», «Розмови, примхи, теревені», «У ріднім краї – емігрант, на батьківський землі – чужинець» (усі – 1987); лінорити – «Примхи», «Пустка», «Слово», «Шлях» (усі – 1985); скульптури – «Сонце Ярило», «Дніпро з порогами», «Мати. Пієта» (усі – 1970), «Козак Мамай», «Три грації» (обидві – 1971), «Адам і Єва» (1978), «Дерево життя» (1981), «Самотня в степу» (1998), «Поет», «Птахи» (обидві – 2006); скульптур­на композиція «Небесна Сотня» (2014).

Літ.: Климчук О. На барикадах, яких нема // Україна. 1989. № 18; «І день іде, і ніч іде…»: Каталог. Канів, 1991; Володимир Лобода: Каталог. Л., 2012.

В. В. Рак

Основні твори

живопис – «Спрага» (1969), «Скіф­ська баба» (1970), «Доярка» (1971), «Тривога» (1972), «Мазепа і Марія» (1975), «Поет» (1976), «Крим. Гурзуф» (1977), «Таємна вечеря» (1981), «Діалог», «Мовчання», «Жидівський цвинтар» (усі – 1982), «Степ» (1984), «Самотня» (1985), «Руїна Воскресенської церкви» (1987), «Три осики. Поле дозріває», триптих «Спас у степах» (усі – 2008); серія «Історичні та громадські діячі (Портрет нації)» (від 1979); п’ятнадцятиділ. іконостас, присвяч. Страстям Христовим (1989, Львів. галерея мистецтв); цикл «На рядні» (2008–10); графіка – цикли ліноритів: «Абетка» (1975), «Постаті» (1976), «Галичина» (1983), «Голод. Реквієм» (1984), «Козак Мамай», «І. Мазепа», «Моління», «Тарас Бульба», «Велика мандрівка в Україну» (усі – 1986), «Дерево життя», «Тисячоріччя хрещен­ня Русі-України», «Гравці», «Журба, надія і краса», «Розмови, примхи, теревені», «У ріднім краї – емігрант, на батьківський землі – чужинець» (усі – 1987); лінорити – «Примхи», «Пустка», «Слово», «Шлях» (усі – 1985); скульптури – «Сонце Ярило», «Дніпро з порогами», «Мати. Пієта» (усі – 1970), «Козак Мамай», «Три грації» (обидві – 1971), «Адам і Єва» (1978), «Дерево життя» (1981), «Самотня в степу» (1998), «Поет», «Птахи» (обидві – 2006); скульптур­на композиція «Небесна Сотня» (2014).

Рекомендована література

  1. Климчук О. На барикадах, яких нема // Україна. 1989. № 18;Google Scholar
  2. «І день іде, і ніч іде…»: Каталог. Канів, 1991;Google Scholar
  3. Володимир Лобода: Каталог. Л., 2012.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Лобода Володимир Вікторович / В. В. Рак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56023. – Останнє поновлення : 18 груд. 2023.

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2023-12-18

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

56023

Кількість переглядів цього року:

27

Схожі статті

Брозголь
Людина  |  Том 3 | 2004
В. Д. Путятін
Дідик
Людина  |  Том 7 | 2024
О. В. Юрченко-Микита
Лісничий
Людина  |  Том 17 | 2016
В. І. Ковтун

Нагору