Ловецький Павло Федосійович
ЛОВЕ́ЦЬКИЙ Павло Федосійович (справж. — Левицький; 19. 01(01. 02). 1911, с. Куцеволівка, нині Онуфріїв. р-ну Кіровогр. обл. — 29. 10. 1975, м. Мелітополь Запоріз. обл.) — письменник. Член СПУ (1966). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Новочеркас. вет.-зоотех. інститут (1931), Ростов. університет (м. Ростов-на-Дону, 1940; обидва — РФ). Працював вет. лікарем на Далекому Сході і на Кавказі. Останні понад 30 р. жив у Мелітополі, працював вет. лікарем на залізнич. станції. Очолював міське літ. об’єдн. «Таврія» (1955–77), яке нині носить його ім’я. Твори Л. переважно автобіогр. характеру, про природу України, Кубані, Казахстану, Далекого Сходу, поєднують риси наук.-пізнавал., мандрів. і пригодниц. літ-ри. Був знаним натуралістом, записував нар. назви рослин, тварин і птахів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- На власні очі. З., 1962; Перші стежки-доріжки. К., 1962; Гомін Зеленого Клину. К., 1968; Билиці з дивосвіту. К., 1971; Гори кличуть у гості. К., 1972; Друг Куш. К., 1974; Крізь марева степів. К., 1975.
Рекомендована література
- Ребро П. Здрастуй, дивокраю! // ЛУ. 1964, 23 жовт.;
- Науменко І. Дивосвіти Павла Ловецького // Запоріз. правда. 1971, 8 верес.;
- Павло Федосійович Ловецький: [Некролог] // ЛУ. 1975, 14 листоп.
Завантажити статтю
Людина 
