Логвиненко Олексій Потапович

ЛОГВИНЕ́НКО Олексій Потапович (31. 03. 1946, с. Товмач Шполян. р-ну Київ., нині Черкас. обл. — 18. 01. 2016, Київ) — перекладач. Член НСПУ (1982). Літ. премії ім. М. Лу­­каша (1993), Відомства Федерал. канцлера Респ. Австрія (2003), ім. М. Рильського (2006). Закін. Київський університет (1970). Працював ред. видавництва «Дніпро» (1973–76), зав. ред. і заст. гол. ред. видавництва «Веселка» (1976–86), ред. ж. «Все­світ» (1986–93), виконав. дир. видавництва «Основи» (1993–2004), від 2004 — заступник гол. ред. ж. «Київ». Переклав з нім. та англ. мов чимало творів зарубіж. письменників, зокрема З. Ленца («Урок німецької», 1976), Е. Штріттматте­­ра («Тінко», 1979), О’Генрі («Опо­­відання», 1983), М. Вальзера («Робота Душі», 1984), Дж. Селінджера («Над прірвою у житі», 1984), Г. Веллса («Магічна крамниця», «Острів Епіорніса», 1989), Г. Бьоля («Дбайлива облога», у 2-х т., 1989), Ф. Дюрренматта («Лабіринт», «Вавилонська вежа», 2005; усі — Київ), П. Маара («Новеньке про пана Белло», 2008), К. Функе («Чорнильне серце», 2009; обидва — Вінниця).

Завантажити статтю