Логінов Володимир Федорович

ЛО́ГІНОВ Володимир Федорович (08(20). 06. 1897, с. Карпівка, за ін. даними — с. Іванівка, нині Брян. обл., РФ — 09. 03. 1937, Київ) — партійний і радянський діяч. Державні нагороди СРСР. Від 1916 навч. в Університеті св. Володимира у Києві, вів рев. агітацію серед студентів. Після Лютн. революції 1917 — секр. Поділ. райкому, чл. Київ. комітету РСДРП(б); 1918 — уповноважений організац. бюро зі скликання 1-го з’їзду КП(б)У, голова Харків. підпіл. губерн. рев. комітету; 1919 — секр. Харків. губерн. комітету КП(б)У; 1920 — голова Одес. губерн. рев. комітету, секр. Одес. губерн. комітету КП(б)У; від 1921 — на парт. і госп. роботі, зокрема 1923–24 — секр. Київ. губерн. комітету КП(б)У; згодом очолював низку підприємств коксохім. промисловості. 29 липня 1936 за­арешт. у Харкові, 8 березня 1937 за звинуваченням в участі у контр­рев. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1958.

Л. Г. Рева

завантажити статтю