Лодій Петро Андрійович

ЛОДІ́Й Петро Андрійович (Лодий Пётр Андреевич; 03(15). 08. 1855, за ін. даними — 1852, С.-Петербург — 20. 05. 1920, м. Ростов, нині Рос­­тов-на-Дону, РФ) — російський співак (лірико-драматичний тенор), педагог. Батько З. Лодій. Навч. у С.-Петербур. консерваторії (1874–78; кл. К. Еверарді). 1878 дебютував партією Фауста в однойм. опері Ш. Ґуно на сцені Маріїн. театру в С.-Петер­бурзі, де також виступав до 1880 та у 1882–84. Виступав на опер. сценах Тифліса (нині Тбілісі, 1880–82, 1885–89, 1896–1901), Одеси (1881–82, влітку 1892), Москви (1882, 1884–85, 1886, 1892–93), С.-Петербурга (1885, театр «Аркадія»; 1890–91, 1894–95, Панаїв. театр). Л. — перший виконавець низки романсів Е. Направника, М. Балакірева, П. Чайковського, М. Мусоргського, які ви­­конував під акомпанемент авторів. Гастролював містами Росії, а також у Києві, Варшаві, Вільно (нині Вільнюс), Баку. Л. володів невеликим голосом, мав привабливу зовнішність. 1890 організував курси з опер. класом, викладав у Придвор. співочій капелі у С.-Петер­бурзі.

Партії: Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Левко, Берендей («Майська ніч», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Ленський, Андрій («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Герцог, Радамес («Ріґолетто», «Аїда» Дж. Верді), Фра-Дияволо (однойм. опера Ф. Обера), Лоенґрін, Тангейзер (однойм. опери Р. Ваґнера), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Йонтек («Галька» С. Монюшка).

Літ.: Шкафер В. Сорок лет на сцене русской оперы: Воспоминания. 1890–1930. Ленинград, 1936; Качий Ю. Солист русской оперы // Крым. правда. 1965, 23 янв.; Його ж. Андрей из оперы Чай­­ковского // Закарп. правда. 1973, 2 сен.; Пружанский А. Отечественные певцы 1750–1917. Москва, 1991.

Т. М. Лебединська

Основні партії

Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Левко, Берендей («Майська ніч», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Ленський, Андрій («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Герцог, Радамес («Ріґолетто», «Аїда» Дж. Верді), Фра-Дияволо (однойм. опера Ф. Обера), Лоенґрін, Тангейзер (однойм. опери Р. Ваґнера), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Йонтек («Галька» С. Монюшка).

Рекомендована література

1. Шкафер В. Сорок лет на сцене русской оперы: Воспоминания. 1890–1930. Ленинград, 1936;
   Google ScholarInternet
2. Качий Ю. Солист русской оперы // Крым. правда. 1965, 23 янв.;
   Google ScholarInternet
3. Його ж. Андрей из оперы Чай­­ковского // Закарп. правда. 1973, 2 сен.;
   Google ScholarInternet
4. Пружанский А. Отечественные певцы 1750–1917. Москва, 1991.
   Google ScholarInternet

Фотоілюстрації

завантажити статтю