Лоза-Маковська Марія

ЛОЗА́-МАКО́ВСЬКА Марія (псевд. — Остромира Ма­рія; 18. 10. 1900, с. Підберізці Львів. пов., нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. — 28. 10. 1969, м. Ланкастер, шт. Пен­сильванія, США) — письменниця. Сестра М. Лози. Закін. Львів. учител. семінарію (1919). Займалася громад. діяльністю у Підберізцях. 1921 одружилася з актив. громад. дія­чем, військ. лікарем УГА Ю. Маковським з Лемківщини. Мешкала у селах Жаб’є (нині смт Вер­ховина; 1927–31) та Яблуниця (нині Верховин. р-ну Івано-Фр. обл.; 1931–39, 1941–44). Від 1944 — на еміграції у Німеччині, від 1950 — у США. Друкувалася у «Лемківських вістях», «Лемківському календарі» та ін. часописах, у яких багато уваги присвятила темі визв. боротьби лемків. У своїх статтях і творах зображувала їхнє життя у переломні часи та події, учасницею та свідком яких була. Се­ред її повістей виокремлюється насамперед «Лемківщина в огні» (Буенос-Айрес, 1971; К., 1992), створ. на основі споминів-хроніки командира УПА Хріна і чотового Островерхи; у ній художньо заперечує кн. Я. Гергарда «Луни в Бєщадах», у якій польс. автор спотворив історію УПА. Брала активну участь у діяльності товариства ім. О. Довбуша в Буффало.

Тв.: У вирій. Л., 1938; Подай керму: Істор. оповідання. Філадельфія, 1952; У досвітню годину: Повість. Буенос-Айрес, 1969.

В. Т. Полєк

Основні твори

У вирій. Л., 1938; Подай керму: Істор. оповідання. Філадельфія, 1952; У досвітню годину: Повість. Буенос-Айрес, 1969.

завантажити статтю