Лозанська конференція 1922-23

ЛОЗА́Н­НСЬКА КОНФЕРЕ́НЦІЯ 1922–23 Скликана у м. Лозан­на (Швейцарія) з метою врегулюва­н­ня ста­новища на Близькому Сході, зокрема виріше­н­ня про­блем мир­ного договору з Туреч­чиною. Тривала від 20 листопада 1922 до 24 липня 1923 (з пере­рвою від 4 лютого до 22 квітня 1923) за участі Великої Британії, Греції, Італії, Румунії, Франції, Югосла­вії, Японії, США (пред­ставлені спо­стерігачами), з одного боку, і Туреч­чини — з іншого. Держави Антанти обмежили участь РСФРР, УСРР, Грузин. Соціаліст. Рад. Респ. (пред­ставлені єдиною делегацією), Болгарії обговоре­н­ням лише питань про режим чорномор. проток. Конф. від­бувалася у напруженій атмо­­сфері, загостреній вбивством 10 травня 1923 за­ступник голови рос.-укр.-гру­зин. делегації В. Воровського. Загалом ухвалено Конвенцію про режим чорномор. проток, Лозанн. мирний договір, Заключ. акт і 14 документів з окремих питань (про взаєм. обмін грец. і турец. насел., поверне­н­ня військовополонених тощо), при цьому більшість рад. пропозицій від­хилено. За умовами мирного договору, під­писаного учасниками конф. (окрім рад. сторони та Болгарії), Туреч­чині повернуто Сх. Фракію, Ізмір та деякі ін. тер., ві­ді­брані у неї за Севр. договором 1920, однак пита­н­ня щодо кордонів між Іраком і Туреч­чиною залишилося від­критим. Конвенція про режим чорномор. проток встановлювала вільний прохід через Босфор і Дар­данел­ли як комерц., так і військ. суден (не ратифіков. СРСР). 1936 її замінила Конвенція про режим проток, вироблена на конф. у м. Монтре (Швейцарія) за участі Австрії, Болгарії, Великої Британії, Греції, Румунії, СРСР, Туреч­чини, Франції, Юго­славії та Японії (чинна донині).

Завантажити статтю