ЛОЗОВИ́Й Василь (справж. — Ходаківський Михайло Микола­йович; 21. 11. 1911, Рівне — 17. 07. 1995, Львів) — письмен­ник, журналіст. Член СПУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Закін. середню школу садівництва у м. Люблін (Польща, 1932), заочно філол. факультет Львів. університету (1947). Працював до вересня 1939 агрономом на Тернопільщині; завідувач від­ділу прози ж. «Жовтень» (1950–53) та методистом обл. лекцій. бюро (1953–58) у Львові. Від 1958 — на твор. журналіст. роботі. У повістях «В долині Стрипи» (К., 1949), «Село под горой» (Москва, 1959), «Що від­стоялося у серці» (Л., 1965; 1978), трилогії «Колосу треба налитися» (Л., 1968; 1972; К., 1985; рос. — Москва, 1975) від­творено минуле й сучасне зх.-укр. краю. Зб. оповідань «Про що шумів поліський бір» (Л., 1963; рос. — Мос­ква, 1965) — про героїку боротьби у роки 2-ї світової війни, напис. у дусі рад. пафосу. Автор кн. нарисів «На боржавських полонинах» (Л., 1954), «Щастя Романа» (Л., 1956) та спогадів «Від Горині до Пруту» (К., 1974). Окремі твори Л. російською мовою пере­клав А. Кравченко.